Війна в Україні

"Це просто слова канцлера". Шуляк відреагувала на заяву Шольца про законопроєкт щодо "особливого статусу" Донбасу

17 лютого 2022, 18.33 Этот материал также можно прочитать на русском

Шуляк сказала, що поки у Верховній Раді немає законопроєктів, про які говорив Шольц Фото: sluga-narodu.com

Голова партії "Слуга народу", нардепка від цієї фракції Олена Шуляк в інтерв'ю ТСН, яке вийшло 16 лютого, прокоментувала заяву канцлера Німеччини Олафа Шольца щодо законопроєктів про "особливий статус" та місцеві вибори в ОРДЛО.

Шольц 14 лютого під час візиту до Києва говорив, що президент України Володимир Зеленський запевнив його, що Україна надасть ці законопроєкти "для дискусії".

Під час поїздки до Москви наступного дня канцлер знову говорив про ці законопроєкти, про "формулу Штайнмаєра", а також згадав "конституційні питання".

"Усе це буде подано й у тристоронньому форматі між Україною, Росією та ОБСЄ, й інші залучені сторони обговорюватимуть. Про це ми домовилися, і цей процес мають підтримувати всі, і гальмувати не має ніхто. Звичайно, можна щось трактувати якось інакше, але все записано на папері. Ми тепер домовилися, що, звичайно, доведеться багато обговорювати, але це буде наступним кроком", – заявив він 15 лютого.

Шуляк нагадала, що Зеленський після саміту у нормандському форматі в Парижі у грудні 2019 року сказав, що Мінських домовленостей "у тій послідовності, як вони прописані", не буде ухвалено. Ангела Меркель, яка тоді була канцлеркою Німеччини, після цього висловила надію на те, що Мінські домовленості можуть змінити.

"У монобільшості така сама позиція, як і у Володимира Зеленського. У тому порядку, як прописані Мінські домовленості (тобто спочатку вибори, а потім кордон), – так точно не буде. На 100% парламент не знайде 226 голосів, щоб ухвалити таке законодавство. Ми вже неодноразово також підкреслювали черговість, навіть коли ухвалювали постанови про місцеві вибори в парламенті. Тобто спочатку повне припинення вогню, потім повне роззброєння територій, далі обов’язково Україна бере під контроль кордон, і лише потім ми говоримо про вибори, які можуть відбуватися виключно за українським законодавством. Яким чином провести вибори зараз? Яким чином на окуповані території поїдуть, наприклад, українські партії? Які можуть бути вибори під дулами кулеметів? Звичайно, можуть бути різні якісь законопроєкти. У нас є Мінські домовленості, де формулювання дуже розмиті. Може бути обговорення, потім імплементація, реалізація. І все це – три різні процеси. Поки що ми не бачимо таких законів – у Верховній Раді їх немає. Тому, думаю, це більше просто слова з боку канцлера. Чи може бути обговорення? Так, може. Але це обговорення йтиме в тому ключі, про який я вже сказала", – додала вона.

Контекст

Одразу після анексії Криму 2014 року Росія розпочала збройну агресію на сході України. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку і російською армією та підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької й Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на факти й докази, надані Україною.
Переговори щодо врегулювання конфлікту ведуть у межах тристоронньої контактної групи (Україна – ОБСЄ – Росія) та "Нормандської четвірки" (Україна – Німеччина – Франція – Росія).
12 лютого 2015 року в Мінську на той момент лідери України, Росії, Франції та Німеччини Петро Порошенко, Володимир Путін, Франсуа Олланд та Ангела Меркель під час 17-годинних переговорів погодили два документи щодо врегулювання конфлікту на Донбасі: декларацію щодо виконання Мінських угод та Комплекс заходів щодо виконання Мінських угод. Вони передбачали припинення воєнних дій на Донбасі, виведення незаконних збройних формувань із регіону, створення умов для проведення виборів до місцевих органів влади тощо. Поки що Мінських угод не виконано.
Україна та західні країни регулярно звинувачують РФ у порушенні Мінських угод.
Ще у вересні 2014 року Верховна Рада ухвалила закон про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей (необхідність такого законодавства зафіксовано у Мінських угодах). У ньому зазначено, що всі його основні положення почнуть діяти лише після проведення на Донбасі місцевих виборів за українським законодавством із дотриманням міжнародних стандартів.
Росія вимагає, щоб Україна внесла зміни до Конституції та закріпила в ній "особливий статус" Донбасу, попередньо погодивши зміни з окупаційними адміністраціями Донецька та Луганська, а також провела вибори на Донбасі до повернення контролю за державним кордоном.
Представники України неодноразово заявляли, що країна відкидає можливість закріплення "особливого статусу" Донбасу в Конституції і що вибори на Донбасі мають відбуватися повністю під контролем української влади.
Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олексій Данілов 31 січня 2022 року заявив, що виконання Мінських угод означає знищення України. "Коли їх підписали під дулом російської гармати, а німці та французи дивилися, усім розумним людям уже було зрозуміло, що реалізувати ці документи неможливо", – наголосив Данілов.
1 лютого президент України Володимир Зеленський заявив, що не задоволений пунктами Мінських угод.
Держсекретар США Ентоні Блінкен сказав 7 лютого, що Україна намагалася просунутися у виконанні більшості вимог Мінських угод. Водночас РФ не виконала практично жодних своїх зобов'язань.