Веллер: У Росії завжди було уявлення: набої треба, техніку треба, пальне треба, а солдат, не жрамши, три доби не спамши, нехай, падло, виконує наказ 

"Цупили ще до Першої чеченської, обкрадаючи солдатів. І те, що зараз армія розкрадена і не могла не бути розкрадена, зрозуміло будь-якій розумній людині. Але не нагорі. Тому що вони мають справу з абстрактними цифрами", – переконаний Веллер.

Він додав, що владі РФ надають "проціджену інформацію".

"А проціджує її... Хто треба – проціджує. І, звичайно, можна сказитися: "Де мої 5 млрд? А де мої 50 млрд?" Усе давно пропито, а гроші забрали на Захід", – розповів письменник.

Тому зараз російська армія, на його думку, "не може".

"Слухайте, ось ми беремо 80-й рік. Ще живий [Генеральний секретар ЦК КПРС Леонід] Брежнєв. Хоча, там, застій і всього менше, але країна може забезпечити свій 100-тисячний експедиційний корпус [в Афганістані], узагалі завалити його шоколадом, залити його коньяком. І солдати на точках в Афгані сидять голодні", – нагадав Веллер.

На його думку, солдат у Росії у військового начальства ніколи не був у пріоритеті.

"А тому що – я перепрошую за вислів, який усі чули 1 млн разів, – тому що через дупу все робиться. І ось так воно й робиться. Тому що в Росії завжди було уявлення: набої треба, техніку треба, пальне треба, а солдат нехай, не жрамши, три доби не спамши, нехай, падло, виконує наказ", – висловився письменник.

Бездушно ставлячись до солдата як до елемента якогось військового інвентарю, не можна сподіватися на боєздатність військ, переконаний він.

"Він же [солдат] стає небоєздатним. У відповідь солдат що хоче зробити? Однією рукою – одержати гроші, а іншою рукою – звалити. Ось у нього два бажання: гроші взяти і звалити. Тобто якби вся російська армія – ось ті, які контрактники, – могли б узяти гроші й на пункт не їздити, вони б туди ні ногою", – припустив письменник.

На його думку, крім "якихось 2% відморозків й авантюристів", які люблять "стріляти, воювати, пригоди, убивати", решта ніколи б не опинилася на війні.

"А якщо запитати, розумієте, людей, які воюють за безоплатно, нафіга їм це треба, розумієте... Тобто ви їх залиште на тиждень без телевізійного обдурювання – і вони скажуть: "Та ні фіга собі! Це що взагалі таке? Запитання: може ця армія воювати? Відповідь: не може", – підсумував Веллер.