$39.60 €42.44
menu closed
menu open
weather +12 Київ

Верещук: Іноді те, що і як ми публічно кажемо, може сприяти ворожим намаганням в інформаційному просторі

Верещук: Іноді те, що і як ми публічно кажемо, може сприяти ворожим намаганням в інформаційному просторі Ірина Верещук: Усе це – предмет розмови для фахівців і між фахівцями
Фото: пресслужба Ірини Верещук

Публічно обговорювати деталі щодо російських сил та озброєнь, а також можливі сценарії розвитку подій у зв'язку з агресією з боку РФ може бути шкідливо для безпеки України, написала нардепка від "Слуги народу", голова підкомітету з державної безпеки та оборони комітету ВР із питань нацбезпеки, оборони та розвідки Ірина Верещук на своїй сторінці у Facebook.

"Останнім часом багато обговорень на тему: "Чи буде війна?", "Якщо завтра війна?" і таке інше. Маю на увазі публічні обговорення в медіапросторі між політиками, чиновниками, експертами та активістами. Хочу звернутися до учасників таких дискусій із проханням. Давайте не забувати, що нас дивляться/читають тисячі або навіть мільйони наших громадян. Іноді те, що і як ми публічно кажемо, може сприяти ворожим намаганням в інформаційному просторі. Наприклад, не обов’язково смакувати якісь деталі стосовно російських сил та озброєнь", – вважає вона.

Верещук переконана, що також не обов'язково публічно обговорювати можливі сценарії розвитку подій.

"Усе це – предмет розмови для спеціалістів та між спеціалістами. У загальному медійному просторі такі речі можуть невірно сприйматись громадянами і тому спотворювати їхнє уявлення щодо поточної ситуації та нашого оборонного потенціалу", – написала нардепка.

Контекст

На початку 2021 року ситуація на Донбасі загострилася. Штаб операції Об'єднаних сил неодноразово повідомляв, що противник веде снайперський вогонь. 1 квітня в Офісі президента України повідомили, що від початку 2021 року російсько-окупаційні війська на Донбасі порушили режим припинення вогню більше ніж 570 разів. Після загострення на Донбасі протягом 2021 року загинуло 30 українських військових, говорив президент України Володимир Зеленський.

Наприкінці березня – на початку квітня ЗМІ та очевидці почали публікувати відеодокази, що Росія активно перекидає військову техніку у Крим через Керченський міст і стягує війська до кордону з Україною.

30 березня головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак підтвердив, що РФ нарощує війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму, що "створює загрозу воєнній безпеці держави". Українська розвідка заявила, що Росія хоче розширити військову присутність на підконтрольній бойовикам "ДНР" і "ЛНР" території через введення регулярних підрозділів збройних сил РФ, і не відкинула спроби просування російських військ углиб території України.

Влада РФ на тлі загострення ситуації оголосила про контрольну перевірку військ. Міністр оборони РФ Сергій Шойгу 13 квітня сказав, що Росія протягом трьох тижнів перекинула до "західного кордону" дві армії і три з'єднання повітряно-десантних військ, усіх їх залучено до навчань, які завершаться протягом 14 днів.

За словами міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, нинішня ескалація з боку РФ на Донбасі є системною і наймасштабнішою протягом останніх років.

Через ескалацію ситуації на Донбасі командування військ США в Європі оголосило максимальну готовність. За інформацією Білого дому і Держдепартаменту США, чисельність російських військ біля кордону з Україною найбільша із 2014 року.

За даними української розвідки, станом на початок березня біля кордону України РФ розгорнула дві армії військово-повітряних сил і протиповітряної оборони, а також Чорноморський флот загальною чисельністю 89 тис. осіб. Стягування російських військ до кордону України, імовірно, закінчиться до 20 квітня, їхня кількість може сягнути 56 батальйонних тактичних груп зі 110 тис. військових, говорив 14 квітня начальник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Кирило Буданов.