+1 Київ
За її словами, на саміті НАТО у Вільнюсі 11–12 липня важливо, щоб союзники консенсусом ухвалили рішення, що країни Альянсу можуть в індивідуальному порядку надавати Україні гарантії безпеки.
"Це формат, який був застосований до Швеції і Фінляндії лише минулого року, вже під час повномасштабної війни [країни-агресора РФ проти України]. І таке рішення на саміті в Мадриді передбачало, що незалежно від того, коли формально Швеція і Фінляндія приєднаються до НАТО, на весь цей період їхня безпека має бути гарантована союзниками, – наголосила Стефанішина. – Відповідні модальності зараз опрацьовуються, я не можу говорити про якісь деталі, але дуже обережно ми маємо ставитися до оцих визначень, "кінець – початок війни".
Віцепрем'єрка зазначила, що торік, коли говорили вперше про гарантії безпеки, "це було кілька місяців після початку повномасштабного вторгнення".
"Сьогодні це один рік і три місяці, і ми розуміємо, що й на початку 2024 року воєнні дії все ще будуть тривати. Більше того, навіть за умови повної деокупації наших територій РФ нічого не буде стримувати щодо продовження ракетних обстрілів. Ми маємо розуміти всю комплексність цього питання і маємо усвідомлювати, що війна почалася у 2014 році і через вісім років, накопичивши сили й ресурси, перегрупувавшись, Росія поновила повномасштабну військову агресію, й, очевидно, ми маємо розуміти, що вже зараз, перебуваючи другий рік у повномасштабній війні, Росія не відкидає планів щодо поновлення в подальшому військових дій", – сказала Стефанішина.
