24 лютого Віталій прокинувся від вибухів у Києві, незабаром побачив, як проспектом їхало два російські БТР.
"26 лютого мені зателефонував рідний брат, який проживає в селі в Харківській області, і сказав, що з Бєлгорода йдуть російські колони. Його родина вирішила їхати до Ізюма, де живе наша мати. Їх випустили останньою машиною. Краще б не випускали", – каже Віталій.
У цьому самому місті жила його 19-річна дочка від першого шлюбу. Вона мала намір покинути Україну й разом із подругою переїхати до Польщі, але батько порадив залишитися, вважаючи, що поряд із сім'єю їй буде спокійніше.
Про загибель своїх рідних Віталій дізнався 3 березня, наступного дня після того, як на Ізюм скинули три авіабомби.
За словами чоловіка, він приїхав до Ізюма лише після деокупації міста, але відшукати тіла чи могили рідних поки що не зміг.
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова – це найбільший у світі архів історій мирних жителів України, які постраждали від війни. Архів музею вже нараховує понад 50 тис. історій.
Розповісти свою історію можна так: написати її на своїй Facebook-сторінці з хештегами #Голоси_Мирних, #розкажіть_свою_історію і запросити друзів і рідних долучитися; відвідати портал музею і натиснути "Розповісти історію"; зателефонувати на безплатну гарячу лінію за номером 0-800-509-00.
У листопаді музей запустив серію подкастів з інтерв'ю відомих українських і закордонних істориків, мислителів і художників.