За даними інституту, з кінця травня російські війська постійно витрачають там бойові сили. Але за пів року домоглися просування лише на кілька кілометрів.
В ISW зазначають, що зусилля окупантів у Бахмуті призвели до виснаження російської живої сили й техніки, унаслідок чого війська затиснуті у відносно незначних населених пунктах на тижні й місяці.
"Ця схема операцій дуже нагадує попередні спроби росіян узяти Сєвєродонецьк і Лисичанськ на початку війни", – ідеться в повідомленні.
За оцінками військових аналітиків, протягом червня й липня Збройні сили України дали можливість російським військам зосередити зусилля на Сєвєродонецьку й Лисичанську поблизу кордону з Луганською областю, які мають обмежене оперативне і стратегічне значення, щоб дістати вигоду із тривалої деградації російської живої сили.
"Зусилля Росії в цій галузі здебільшого зайшли у глухий кут, як і на початку липня. Навіть якщо російські війська й далі рухатимуться до Бахмута і в його межах, і навіть якщо ЗСУ підуть із міста, сам Бахмут пропонує їм мало оперативних переваг", – зазначили в ISW.
Експерти вважають, що витрати, пов'язані із шістьма місяцями виснажливих боїв навколо Бахмута, набагато переважують будь-яку оперативну перевагу, яку окупанти можуть отримати від його взяття.
"З іншого боку, російський наступ навколо Бахмута поглинає значну частину доступної бойової сили РФ, потенційно сприяючи продовженню українських контрнаступів в інших місцях", – підсумували в ISW.