$39.60 €42.44
menu closed
menu open
weather +10 Київ

Меркель заявила, що Німеччина не схвалює санкцій США проти "Північного потоку – 2"

Меркель заявила, що Німеччина не схвалює санкцій США проти "Північного потоку – 2" Санкції проти "Північного потоку – 2" передбачено в оборонному бюджеті США на 2020 фінансовий рік
Фото: ЕРА

Канцлерка Німеччини Ангела Меркель запропонувала вести переговори зі Сполученими Штатами про те, що Берлін не схвалює екстериторіальних санкцій, які США мають намір запровадити проти компаній, що беруть участь у будівництві газопроводу "Північний потік – 2".

18 грудня канцлерка Німеччини Ангела Меркель розкритикувала рішення Конгресу США ввести санкції проти компаній, що беруть участь у будівництві газопроводу "Північний потік – 2", повідомляє видання Der Tagesspiegel.

Німеччина виступає проти "екстериторіальних санкцій за будь-якого сценарію", заявила канцлерка, відповідаючи на запитання до уряду в Бундестазі.

Меркель зазначила, що "не бачить іншого вибору, окрім як вести переговори" зі Сполученими Штатами.

Палата представників Конгресу США 11 грудня підтримала законопроєкт про оборонний бюджет на 2020 фінансовий рік, у якому закладено, зокрема, $300 млн допомоги Збройним силам України. Перед цим обидві палати Конгресу схвалили внесення санкцій проти російських газопроводів "Турецький потік" і "Північний потік – 2" в оборонний бюджет.

17 грудня Сенат США затвердив закон про оборонний бюджет, у якому передбачено санкції проти "Північного потоку – 2". Тепер його має підписати президент США Дональд Трамп.

"Північний потік – 2" – газопровід, який має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км, потужність нового трубопроводу становитиме 55 млрд м³ газу на рік. Вартість проєкту – €9,5 млрд, його порівну фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie і австрійська OMV.

Влада України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважає "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.

У 2018 році Німеччина, Фінляндія і Швеція дозволили прокладати трубопровід через свою територію, Данія залишалася останньою країною, яка не дозволяла. Через це оператор проєкту запропонував прокласти трубопровід в обхід Данії. 30 жовтня 2019 року Данське енергетичне агентство дало дозвіл на будівництво ділянки газопроводу "Північний потік – 2", що проходить по континентальному шельфу Данії.

У "Газпромі" прогнозували, що "Північний потік – 2" введуть в експлуатацію до кінця 2019 року, проте через позицію Данії газопровід зможуть запустити не раніше ніж навесні 2020 року, писали "Ведомости".

31 липня 2019 року комітет Сенату США з міжнародних відносин затвердив законопроєкт республіканця Теда Круза про санкції проти компаній, які беруть участь у будівництві газопроводу "Північний потік – 2". У Nord Stream 2 AG заявили, що будівництво газопроводу буде завершено, незважаючи на загрозу санкцій з боку Сполучених Штатів.

30 жовтня заступник держсекретаря США Джон Салліван зазначив, що Штати будуть перешкоджати будівництву газопроводу "Північний потік – 2". 20 листопада Круз заявив у Сенаті США, що за допомогою санкцій введення в експлуатацію газопроводу "Північний потік – 2" можна затримати.