МЗС РФ щодо ухваленого в Україні закону про середню освіту: Російська мова продовжує зазнавати подвійної дискримінації

Російська мова в Україні продовжує зазнавати "подвійної дискримінації", заявили 18 січня в міністерстві закордонних справ Росії, коментуючи ухвалення Верховною Радою закону "Про загальну середню освіту".

"16 січня Верховна Рада України ухвалила закон "Про загальну середню освіту". Із сумом констатуємо, що, незважаючи на рекомендації Венеціанської комісії Ради Європи "забезпечити необхідний баланс" у мовній сфері та обіцянки київської влади їх виконати, насправді нічого не змінилося – російська мова в Україні продовжує зазнавати подвійної дискримінації", – ідеться в заяві.

У відомстві зазначають, що "якщо для дітей українськомовних громадян і представників корінних народів, до яких в Україні зараховують кримських татар, караїмів і кримчаків, після набуття ухваленого документа зберігається можливість здобувати освіту рідною мовою з першого до 11-го (12) класу, то меншини, які говорять мовами країн Євросоюзу, будуть навчатися рідною мовою до п'ятого класу з поступовим збільшенням часу викладання українською мовою – з 20% до 60% до дев'ятого класу".

"Російськомовні діти будуть мати право навчатися рідною мовою до п'ятого класу, а потім не менше ніж 80% навчання має відбуватися державною мовою. До речі, під ці заходи потрапляє не тільки російська мова, але також, наприклад, білоруська та їдиш. Усупереч висновку Венеціанської комісії під час підготовки закону українською владою не було проведено консультацій із представниками національностей, що проживають в Україні", – продовжили у МЗС РФ.

У російському міністерстві додали, що "офіційний Київ продовжує іти шляхом насильницької українізації, асиміляції неукраїнськомовного населення з порушенням Конституції країни і зобов'язань у сфері захисту прав людини і національних меншин".

"Закликаємо міжнародні правозахисні інституції ООН, ОБСЄ і Ради Європи дати адекватну оцінку діям української влади", – підсумували в МЗС Росії.

16 липня 2019 року в Україні набув чинності закон про забезпечення функціонування української мови як державної. У законі зазначено, що українська – єдина державна мова в Україні. Цей статус передбачає обов'язковість використання української мови по всій країні в органах державної влади і місцевого самоврядування, а також у публічних сферах суспільного життя. Дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування та релігійних обрядів.

Президент України Володимир Зеленський заявляв наприкінці квітня, що цей закон, на його думку, ухвалили "без широкого обговорення з громадськістю", та обіцяв ретельно проаналізувати документ на предмет дотримання в ньому конституційних норм.

Експерти з конституційного права з Венеціанської комісії розкритикували низку положень українського мовного закону. У комісії зазначили, що мовна проблема не має стати джерелом міжетнічної напруженості в Україні. Рекомендації Венеціанської комісії не мають юридичної сили, проте країни, до яких у неї є претензії, стикаються з міжнародним тиском.

10 грудня уповноважена із захисту державної мови Тетяна Монахова заявила, що українська влада врахує побажання Венеціанської комісії щодо закону про державну мову в подальшій законотворчій діяльності.

Верховна Рада 16 січня 2020 року ухвалила у другому читанні з правками законопроєкт №0901 "Про повну загальну середню освіту". Ініціатором документа в квітні 2019 року стали тодішній прем'єр-міністр України Володимир Гройсман і попередній Кабінет Міністрів України. У першому читанні документ ухвалили 30 травня 2019 року.