0 Київ
У проведенні найближчих зустрічей у форматі ОПЕК+ (держав, які входять в Організацію країн – експортерів нафти, а також країн, що не є членами картелю) немає сенсу. Таку думку в коментарі агентству Reuters висловив міністр енергетики Саудівської Аравії, принц Абдулазіз бін Салман.
Він зазначив, що "не бачить мудрості" у проведенні зустрічі, яка б продемонструвала нездатність найбільших експортерів нафти домовитися про способи розв'язання кризи.
За словами бен Салмана, запланована на травень – червень нарада може відбутися, тільки якщо буде досягнуто угоди про заходи з боротьби з падінням попиту на нафту, зумовленим насамперед спадом промисловості через епідемію коронавірусу.
Про те, що зустрічі у форматі ОПЕК+ можуть відбутися наприкінці весни – на початку літа, говорив міністр енергетики РФ Олександр Новак. "Двері не зачинено. Те, що угоди не продовжено, не означає, що ми не можемо надалі взаємодіяти із країнами ОПЕК і не ОПЕК", – сказав він 10 березня.
5 березня ОПЕК, куди входять 14 нафтовидобувних держав: Алжир, Ангола, Венесуела, Габон, Іран, Ірак, Конго, Кувейт, Лівія, ОАЕ, Нігерія, Саудівська Аравія, Екваторіальна Гвінея й Еквадор, – погодила додаткове обмеження видобутку нафти на 1,5 млн барелів на добу через падіння попиту на неї через коронавірус. Очікували, що 6 березня до угоди приєднається Росія, але сторонам не вдалося домовитися про продовження наявної або укладення нової угоди.
Прессекретар "Роснефти" Михайло Леонтьєв заявив, що угода з ОПЕК не відповідала інтересам Росії та не була партнерською. За даними джерел The Bell, ініціатором розриву угоди був голова "Роснефти" Ігор Сєчин. Керівництво Росії вважає, що відмова від угоди завдасть шкоди американським виробникам сланцевої нафти, з'ясували журналісти The Bell і Bloomberg.
До 1 квітня між країнами – членами ОПЕК та партнерами організації, зокрема Росією, продовжує діяти домовленість про скорочення обсягів нафтовидобування на 1,7 млн барелів на добу. Після цього всі обмеження знімуть.
На тлі невдалих переговорів Саудівська Аравія, за даними джерел Bloomberg, вирішила "вступити в тотальну цінову війну" і наростити видобуток із нинішніх 9 млн до 12 млн барелів на добу. Це, як вважають опитані агентством аналітики, "призведе до хаосу на ринку нафти".
9 березня вартість північноморської нафти Brent упала на 30% – до $33 за барель. Це обвалення стало максимальним денним падінням із 1991 року, із часів війни в Перській затоці. Після ранкового обвалення цін на нафту різко впали біржові індекси цілої низки країн.
До вечора 10 березня вартість нафти Brent зросла майже на 10%, до $38 за барель.
