+1 Київ
Участь у порятунку 12 юних футболістів та їхнього тренера з частково затопленої печери в Таїланді брало троє українців – дайвери Всеволод Коробов і Максим Полежака, а також екс-співробітник МНС Олег Чистов.
Чистов переїхав до Таїланду 2011 року. Він був в одному з рятувальних загонів, який займалися пошуком альтернативних каналів, за допомогою яких можна було б дістатися до місця дислокації дітей.
"Ми мали якісь дані з геолокаторів про пустоти в землі. На основі цих даних ми намагалися знайти хоч якісь інші способи потрапити до печери. Я долучився до операції десь на 7–8 день, точніше сказати складно, тому що ночами ми теж працювали. Дітей іще не знайшли. Ми тоді, в принципі, вже розуміли, що це буде, швидше за все, безнадійний номер", – розповів він в інтерв'ю "24 каналу".
Чистов розповів, що рятувальники досліджували всі можливі тріщини, які були схожі на печери.
"Можливо, альтернативні входи десь і були. Але їх потрібно було або викопувати довше, або пробивати. Пробивати їх там досить складно. По-перше, тому що граніт. По-друге, навіть якщо пробивати і робити це мікровибухом, то є небезпека, що на дітей впаде стеля печери... Тож цю ідею зрештою відкинули. Наступного дня нам сказали, що один з англійських дайверів знайшов дітей", – зазначив він.
За словами українця, багато рятувальників уже майже змирилося, що шукають загиблих.
"Це було настільки диво, що діти вижили, не побилися, не пересварилися! Це дійсно шокувало!" – підсумував він.
Українець Коробов, інструктор із дайвінгу в тайському місті Пхукет, брав участь в операції уже безпосередньо в печері.
"Я і мій друг Максим [Полежака] прилетіли... як волонтери. Нашим завданням було навчити тайських морських котиків пірнати в таких складних печерах, оскільки з'ясувалося, що ті не мають досвіду такого занурення . Ми допомагали їм у цьому. Побачивши, що від нас є користь, тайські військові зарахували нас до команди підтримки", – розповів він "BBC Україна".
За словами Коробова, українці долали складну трикілометрову ділянку в затопленій печері, допомагали нести обладнання та прокладали мотузки для дайверів.
"У цій печері працювати дуже складно. Власне дайвінг починається за три кілометри від входу. Та її частина, де можна пірнати, – це місце з екстремальними умовами навіть для дуже підготовлених печерних дайверів. Там дуже погана видимість, ви не можете іноді навіть бачити показання приладів, упритул піднісши їх до обличчя. Можна заплутатись або застрягти – дуже багато вузьких проходів", – розповів він.
Дайвер додав, що від останньої сухої кімнати до місця, де перебували діти, потрібно було проплисти 2,3 км. А перша затоплена ділянка печери була три кілометри завдовжки. А пробиратися з важким обладнанням доводилося слизькими сходинками в підводному тунелі з дуже сильною течією, де не можна було гребти за допомогою ласт.
"Доводилося підтягуватися на руках за допомогою прокладених морськими котиками мотузок, які встигли прокласти, доки печеру повністю не затопило. Періодично по литку або по коліно на цьому шляху провалюєшся у глину або пісок. У воді ти перебуваєш іноді по коліно, іноді по шию, так і рухаєшся до наступної сухої ділянки, якою тягнеш балони або інший вантаж. Потім пірнаєш у наступний прохід, де вже немає такої сильної течії, там трохи легше рухатися. І найскладніша ділянка – останній кілометр, коли тобі потрібно затягнути весь вантаж на гору, дуже слизьку, серед сталактитів і сталагмітів... Це, по суті, мокрий глиняний схил, на який потрібно вибратися та не впасти. Інакше пролетиш 15–20 метрів і впадеш на камені", – розповів він.
Український фахівець із печерного дайвінгу Полежака в інтерв'ю ТСН розповів, що емоційно найтяжчим моментом роботи було повернення назад, коли знаєш, "що десь поруч ці діти".
"Але наказ є наказ – установити 200, 400 метрів ходівнику й повертатися на базу", – зазначив він.
Дайвер додав, що був радий побачити фотографії живих й усміхнених дітей.
23 червня 12 дітей та їхній тренер під час екскурсії заблукали в печерному комплексі Тхам Луанг на півночі Таїланду. Дитячу команду знайшло двоє британських дайверів 2 липня. Печера була затоплена, діти та тренер перебували на невеликому сухому виступі.
6 липня загинув колишній військовий водолаз Самарн Кунан, який брав участь у порятунку.
За даними The Nation, 7 липня рятувальники пробурили понад 100 свердловин, щоб дістатися до дітей. Деякі з них мали глибину до 400 метрів, утім, люди перебували на глибині приблизно 600 метрів.
8 липня в Таїланді розпочали рятувальну операцію. 10 липня вона успішно завершилася. Діти перебувають у лікарні.
