Алієв виключив надання автономії вірменам, які проживають у Нагірному Карабасі

Світ

Надання автономії вірменам, які проживають у Нагірному Карабасі, не входить до порядку денного Баку. Про це президент Азербайджану Ільхам Алієв сказав 28 вересня в інтерв'ю телеканалу France 24.

"Ми були готові надати вірменам, які проживають в Азербайджані, самоврядування на певному рівні. Вірмени завжди відкидали це. Вони завжди говорили: "Ні, тільки незалежність". А зараз, коли конфлікт [у Нагірному Карабасі] завершився, вони говорять про автономію. Це не входить у наш порядок денний. Вірмени, що проживають сьогодні в зоні відповідальності російських миротворців у Карабасі, є громадянами Азербайджану, як і представники інших етнічних груп", – сказав він.

Питання надання автономії вірменам не є темою для обговорення, додав Алієв. За його словами, будь-які заяви про те, що нагірнокарабаський конфлікт не врегульовано, є "недоречними і небезпечними".

"Нехай ті, країни, які говорять, що конфлікт не врегульовано, укажуть, як його потрібно вирішити. Що вони мають на увазі, коли говорять "Нагірний Карабах"? У яких межах, на якій території, у якій формі? Ні навіть натяків відповіді на ці запитання. Тому говорити про те, що конфлікт не вирішено, непродуктивно і небезпечно. Це означає, що для його врегулювання потрібні інші дії ворожого характеру", – підкреслив він.

Контекст

У 1991 році Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, що тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я і припинення вогню, але час від часу між сторонами виникають збройні сутички. За час конфлікту в регіоні загинуло понад 30 тис. осіб. Азербайджан вважає Нагірний Карабах окупованою Вірменією територією.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший за останні роки конфлікт. Того ж дня у Вірменії було оголошено воєнний стан. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії й оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада, зі свого боку, заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовували танки, важку артилерію та авіацію.
Обидві країни оголосили мобілізацію. Кілька разів було досягнуто домовленостей про перемир'я в Нагірному Карабасі, але щоразу їх порушували.
У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану та Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабасі. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі розміщуються 1960 російських миротворців. Азербайджан здобув право зайняти Кельбаджарський, Агдамський і Лачинський райони.
Виконувач обов'язків глави уряду Вірменії Нікол Пашинян говорив, що це рішення було для нього вкрай важким, але безальтернативним. Алієв стверджував, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку.
За даними міноборони Азербайджану, за час сутичок у Нагірному Карабасі загинуло 2783 військовослужбовці, понад 100 бійців вважають зниклими безвісти. За даними міністерства охорони здоров'я Вірменії, під час конфлікту загинуло щонайменше 3330 вірменських громадян.
У травні Вірменія та Азербайджан звинувачували одне одного в обстрілі та спробах порушення кордонів. Зокрема, 25 травня сталася перестрілка на кордоні, унаслідок якої загинув один вірменський військовослужбовець. У Вірменії заявили, що вогонь відкрили збройні сили Азербайджану. Баку причиною того, що сталося, назвало "нещасний випадок". 27 травня Азербайджан узяв у полон шістьох вірменських військових на кордоні між країнами.
Пашинян 14 травня звертався до Путіна по військову допомогу через ситуацію біля кордонів Вірменії.
Алієв 18 липня заявив про остаточне врегулювання конфлікту в Нагірному Карабасі, повідомляло державне агентство Азербайджану "Азертадж".