+2 Київ
У Білорусі збереглися відносини з країнами "далекої дуги". Про це глава МЗС Білорусі Володимир Макей заявив російському агентству РБК в інтерв'ю, опублікованому 15 лютого.
Так він прокоментував репліку журналіста про те, що після виборів президента Білорусі в зовнішній політиці країни фактично залишився тільки російський вектор.
"Я не погоджуся з вами, що ми залишилися самі тільки разом із Росією й інших контактів у зовнішньополітичній сфері у нас зовсім немає. Зовсім ні. У нас збереглися нормальні відносини з країнами так званої далекої дуги – з Китаєм, Пакистаном, іншими... Я б не говорив про те, що ми залишилися тільки з Росією і більше нас ніхто не підтримує", – сказав дипломат.
Він стверджує, що з Європейським союзом відносини Білорусі не припинялися, але є "тимчасові труднощі", які потрібно пережити.
"Сьогодні Європейський союз однозначно закликає до санкційного тиску на нашу країну з подання тих утікачів-опонентів влади, які зараз роз'їжджають європейськими містами й селами. Але я думаю, рано чи пізно прийде усвідомлення того, що Білорусь має важливе значення, зокрема для Європейського союзу", – пояснив Макей.
Він поскаржився, що з боку Євросоюзу щодо Білорусі "лунають суцільні звинувачення".
З 9 серпня 2020 року в Білорусі тривають масові акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи засвідчували протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявила про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували та не транслювали на телебаченні. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.
Євросоюз 2 жовтня ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС запровадив санкції проти Лукашенка і ще 14 білоруських чиновників. 17 грудня ЄС ввів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи торкнулися 29 осіб і семи організацій.
Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.
