+11 Київ
Білорусі потрібні зміни, але не в революційний спосіб, заявив 20 серпня міністр закордонних справ країни Володимир Макей співробітникам системи дипломатичної служби Білорусі. Звернення опублікували на сайті МЗС.
"Зміни потрібні, цього ніхто не заперечує. Але ж не ціною громадянського протистояння або революцій. У цьому випадку жертв і негативних наслідків буде в рази більше. Нас уже відкинули на багато років назад у нашому розвитку через події останніх днів. А наші ж люди, наша країна на це не заслуговують. Нехай і повільний, але еволюційний процес у кінцевому підсумку завжди виявляється ефективнішим. Ми гідні кращого, де кожен один для одного людина, земляк, партнер і цілий світ, а не "червоний" або "білий", – заявив дипломат.
За його словами, у Білорусі триває "хворобливий етап становлення незалежної держави, дозрівання громадянського суспільства".
Макей також закликав співробітників дипломатичного відомства "не забувати свого професійного покликання".
"Колеги, ніколи не можна сліпо слідувати за масами. Ви дипломати, ви професійно спираєтеся на власні судження і відчуття", – зазначив міністр.
19 серпня президент Білорусі Олександр Лукашенко, який, за офіційною інформацією, виграв проведені 9 серпня вибори президента, перепризначив Макея главою МЗС.
Єдиний білоруський дипломат за кордоном, який підтримав масові протести на батьківщині, – це посол Білорусі у Словаччині Ігор Лещеня. За два дні після своєї заяви він подав у відставку. У МЗС Білорусі вважають, що висловлена ним уголос громадянська позиція вийшла за межі офіційної політики керівництва країни, пояснив дипломат.
Із 4-го до 8 серпня в Білорусі проводили дострокове голосування на виборах президента, а 9 серпня відбулося основне. На посаду президента балотувалося п'ятеро кандидатів. 14 серпня ЦВК оголосила остаточні підсумки виборів президента. За офіційними даними, перемогу здобув Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиційна кандидатка Світлана Тихановська. Решта кандидатів набрала менше ніж 2%. Водночас альтернативні екзитполи свідчили про протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Вибори в Білорусі проводили без незалежних міжнародних спостерігачів. Після закриття виборчих дільниць 9 серпня в кількох містах почалися протести, які тривають до сьогодні. До акцій долучилися трудові колективи найбільших білоруських підприємств. Мітингувальники звинувачують владу у фальсифікаціях і вимагають проведення нових виборів. Для розгону протестувальників силовики застосовували спецзасоби, зокрема в Мінську вони використовували світлошумові гранати, гумові кулі й водомети.
Під час протестів затримали приблизно 7 тис. демонстрантів, сотні дістали травми й поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів.
Станом на 18 серпня в СІЗО залишалося 44 людини.
16 серпня в Білорусі відбувся найбільший в історії мітинг – на опозиційну акцію протесту в Мінську, за оцінками білоруських журналістів, вийшло понад 200 тис. людей.
Тихановська 14 серпня заявила про створення координаційної ради для передання влади в Білорусі. 18 серпня у штабі Тихановської повідомили, що координаційна рада готова до перемовин із Лукашенком.
Чинний глава держави сказав, що не погоджується на проведення повторних виборів, і звинуватив координаційну раду опозиції у спробі захоплення влади.
