-2 Київ
Планують, що наступника Столтенберга відрекомендують на саміті лідерів НАТО в Мадриді наприкінці весни або на початку літа наступного року.
Як зазначає видання, деякі офіційні особи, дипломати й аналітики вважають, що після 72 років Альянсу час призначити генсеком першу жінку на цій посаді. Інші стверджують, що в умовах тривалого протистояння з Росією вибір східноєвропейського кандидата на цей пост стане важливим сигналом для Москви.
У підсумку у списку потенційних кандидатів з'явилося три імені: колишні президентки Хорватії Колінда Грабар-Китарович і Литви Даля Грібаускайте, а також чинна президентка Естонії Керсті Кальюлайд.
Як зазначає видання, перевага Грабар-Китарович, яка була першою жінкою – президентом Хорватії із 2015-го до 2020 року, в тому, що вона вже працювала у штаб-квартирі НАТО помічницею генерального секретаря з громадської дипломатії з 2011-го до 2014 року.
Також в експрезидентки Хорватії одне з найсильніших резюме серед усіх кандидатів: вона обіймала посади міністра Європи і міністра закордонних справ Хорватії. Також вона відіграла важливу роль в успішному прийнятті країни в ЄС і НАТО. Вона працювала амбасадоркою країни у США у 2008–2011 роках, що забезпечує їй міцні зв'язки у Вашингтоні, а це зі свого боку матиме вирішальне значення під час ухвалення рішення щодо НАТО.
Деякі експерти з НАТО вважають, що вибір генсека з країн Балтії, зокрема Далі Грібаускайте, може бути сприйнято як занадто вороже ставлення до Москви, тоді як президент США Джо Байден намагається стабілізувати відносини між Росією і Заходом, зазначає Politico.
Шанси президентки Естонії Керсті Кальюлайд може збільшити та обставина, що Естонія – одна з небагатьох країн НАТО, яка виконала вимогу про виділення 2% ВВП на оборону.
Серед інших західноєвропейських чиновників, які потенційно можуть опинитися у цьому списку, – прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте і міністерка закордонних справ Бельгії Софі Вільмес.
