-2 Київ
Під час виступу Мішустін сказав, що Росія багато місяців готується "до визнання "ЛНР" та "ДНР", але зазначив, що спочатку позицію Москви потрібно довести до західних країн. "Вважаю, необхідно, звісно, довести нашу позицію, якщо хочете, каталізувати її, і якщо жодних зрушень не буде, визнавати "ЛНР" і "ДНР", – цитує його сайт Кремля.
"Я відчув, що Мішустін думає про те, яку шкоду економіці Росії можуть завдати санкції з боку Заходу, і тому він був украй стриманим. Ніби теж виступав за переговори. Не було в його словах різкості, улесливості, був сухий якийсь розрахунок", – сказав Гордон і запитав, із чим це може бути пов'язано.
Ілларіонов припустив, що Мішустін "більше стурбований не так інтересами економіки Росії, як власними інтересами, особливо в ролі потенційного спадкоємця [президента РФ Володимира] Путіна".
"Так виходить у Росії в останні три десятиліття, що найкращі шанси (не гарантії, але шанси) на успадкування президентської посади за наявності багатьох необхідних чинників та умов має керівник уряду. Саме керівник уряду перебуває на найкоротшій дистанції у випадку, якщо щось стається з першою особою", – сказав експерт.
Він зазначив, що за два роки, поки Мішустін обіймає посаду керівника уряду, йому вдалося "не створити великих скандалів, великих криз навколо свого імені та, як йому здається, не зіпсувати стосунків із впливовими групами".
"Якщо щось станеться з нинішнім російським президентом і та невелика група осіб ухвалюватиме рішення про спадкоємця, то на цей момент явно не гірші шанси має якраз пан Мішустін. І він, з огляду на ці свої перспективи, дуже серйозно стурбований, що таке рішення [про визнання "ЛДНР"] та долучення його особисто до цього рішення (а він опинився на екрані разом з усіма) може погіршити його шанси з погляду зовнішнього світу. Він, безумовно, опиниться у санкційному списку за ухвалення цього рішення, що, звісно, його не дуже приваблює. Він намагався, як міг, уникати участі в якихось діях та ухваленнях рішень, особливо публічного асоціювання з такими рішеннями, які могли б послабити його шанси на цю спадщину. Тому він думав не про Росію, а про самого себе", – сказав Ілларіонов.
Гордон запитав, чиєю людиною зараз є Мішустін.
"Людина, яка досягла посади прем'єра, хай ким вона була до того, вже цілком, на якийсь відсоток, може дозволити собі бути самою собою, – відповів аналітик. – У тому сенсі, що бути відносно незалежним навіть від тих осіб і тих сил, які рекомендували його, підтримували, лобіювали. Він уже набуває певного ступеня автономії. Єдиний, від кого Мішустін справді значною мірою залежить, – це, звісно, Путін".
