Відповідний законопроєкт мінфін Казахстану опублікував для публічного обговорення. Його суть полягає в тому, що казахстанська влада не завірятиме електронні рахунки-фактури на санкційні вантажі, а без цього перетинання ними кордону з Росією та Білоруссю буде заборонено.
У документі уточнювали, що список підсанкційної продукції мають формувати й публікувати у відкритому доступі. Водночас органи державних доходів Казахстану повинні погодити або, навпаки, відмовити у провезенні товарів через кордон протягом одного робочого дня.
Після запиту журналістів "Коммерсанта" в уряд Казахстану щодо цього проєкту документ було видалено із сайта, хоча його публічне обговорення мало тривати до 12 липня.
Контекст
Цей проєкт з'явився після того, як президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв 4 липня провів телефонну розмову з президентом Європейської ради Шарлем Мішелем, під час якої пообіцяв допомогти Європі з нафтою та газом для стабілізації ситуації на світових і європейських енергетичних ринках.
"Касим-Жомарт Токаєв висловив занепокоєність і у зв'язку із загрозами енергетичній безпеці у світі. Казахстан, за його словами, готовий використати свій вуглеводневий потенціал із метою стабілізації ситуації на світових і європейських ринках", – ідеться в повідомленні пресслужби Токаєва за підсумками розмови.
У відповідь російський суд заблокував роботу Каспійського трубопровідного консорціуму, який забезпечує роботу основного маршруту для експорту нафти з Казахстану. Причиною в суді назвали "екологічні порушення на виробничих об'єктах".