Казахстанський бізнесмен Шураєв: Найімовірніше, за заворушеннями в Казахстані у січні стояли спецслужби РФ G

27 липня 2022, 14:11

Этот материал также можно прочитать на русском

Казахстанський бізнесмен Шураєв: Найімовірніше, за заворушеннями в Казахстані у січні стояли спецслужби РФ

Шураєв вважає, що за подіями у січні в Казахстані стояли спецслужби РФ
Фото: Mukhtar Zhaksylykuly Tumenbay / Facebook

Масові протести в Казахстані, які розпочалися у січні, були гібридною війною, розв'язаною спецслужбами РФ.

Таку думку в інтерв'ю засновнику видання "ГОРДОН" Дмитрові Гордону висловив казахстанський бізнесмен, громадський діяч, медіаменеджер, а в минулому журналіст Арман Шураєв.

Гордон запитав Шураєва, що насправді сталося у Казахстані на початку року.

"У січні насправді усе почалося з мирних протестів, пов'язаних із різким підвищенням цін на газ. Це було на заході Казахстану, далі естафету підхопили інші міста, зокрема Алма-Ата – найбільше місто Казахстану. Але я думаю, що саме ось у цей момент, коли влада зрозуміла, що ситуація виходить з-під контролю, тут вони вже ввели свій запасний сценарій, який вони використовували в принципі завжди, для того, щоб виставити ці мітинги не просто якимись мирними протестами, а хвилею, натовпом мародерів, грабіжників тощо", – відповів бізнесмен.

На думку Шураєва, найімовірніше, за цими подіями стояли спецслужби РФ.

"Їм було вигідно, щоб у Казахстані трапилося щось таке. Я думаю, все це було заздалегідь підготовлено спільно з керівниками спецслужб нашої країни. Ви знаєте, що керівник Комітету нацбезпеки Казахстану перебуває під слідством, сидить у в'язниці, чекає на суд, – зазначив бізнесмен. – Тому я думаю, що це ланки одного ланцюга. Те, що трапилося у нас у січні, – це була така гібридна війна, розв'язана спецслужбами РФ".

Відео: В гостях у Гордона / YouTube

Контекст

У перші дні січня Казахстан охопили масові протести. Акції, що почалися як локальні мітинги проти підвищення цін на скраплений газ, набули загальнонаціонального та політичного характеру. Незабаром протести переросли у заворушення та сутички мітингувальників із правоохоронцями.

5 січня у країні ввели режим надзвичайного стану. Того самого дня Організація Договору про колективну безпеку (ОДКБ), до якої, окрім Казахстану, входять Вірменія, Білорусь, Киргизстан, Таджикистан і Росія, на прохання президента Касим-Жомарта Токаєва ввела в Казахстан "миротворчі сили", пізніше війська вивели, режим НС зняли 19 січня. За офіційними даними, під час січневих заворушень загинуло 227 осіб (із них 19 співробітників силових структур і військовослужбовці), понад тисячу поранено, повідомляло "Радио Азаттык ".

Токаєв 5 січня відправив уряд у відставку. Також він доручив антимонопольному органу запровадити на 180 днів державне регулювання цін на скраплений газ, бензин та дизельне паливо та змістив першого президента країни Нурсултана Назарбаєва з посади голови Ради безпеки Казахстану.

Назарбаєв 9 січня самостійно вирішив передати посаду голови Ради безпеки республіки Токаєву. На початку лютого Токаєв підписав закон, яким Назарбаєва позбавили усіх посад у Казахстані.

У нього ще залишався статус "єлбаси" – "батька нації", однак у червні 2022 року в Казахстані провели конституційну реформу – Токаєв обіцяв політичні перетворення після протестів. Згідно з ухваленими поправками, Казахстан стає президентською республікою з панівними повноваженнями парламенту, а Назарбаєва позбавили статусу "єлбаси".