Аналітик, посилаючись на газету "Коммерсантъ", пише, що Держдума до кінця року може розглянути законопроєкт про регулювання рекомендаційних алгоритмів в інтернеті, який дасть владі змогу вимикати конкретні алгоритми.
Під дію законопроєкту можуть потрапити соцмережі, відеохостинги, онлайн-кінотеатри, пошукові системи, маркетплейси та інші сервіси.
Регулювання алгоритмів обговорювали ще до війни в Україні, його було спрямовано насамперед на західні соцмережі – на думку депутатів, контент, дібраний на основі рекомендаційних алгоритмів, "підвищує ризики соціальних конфліктів".
Держдума, імовірно, у такий спосіб намагається усунути сумніви щодо здатності Кремля викладати й відстоювати дії Росії в Україні перед внутрішньою аудиторією, а також створити прямий засіб протидії внутрішнім і зовнішнім джерелам незгоди в інтернеті, зазначають експерти ISW.
Одночасно ФСБ Росії ухвалила постанову від 4 листопада, якою затверджено перелік відомостей про військові та військово-технічні заходи, які в разі їх надходження з іноземних джерел можуть використати проти безпеки Російської Федерації.
Як наголошують експерти, цей указ кодифікує види інформації щодо російських воєнних дій, які технічно не є державною таємницею. Серед них "відомості, оцінка і прогнози розвитку військово-політичної, стратегічної (оперативної) ситуації" або "відомості про дотримання законності й морально-психологічний клімат" російських військ.
"І запропонований Думою законопроєкт, і постанова ФСБ указують на те, що російський уряд щосили намагається взяти під контроль інформаційний простір, оскільки він дедалі більше захльостується критикою на адресу російських збройних сил як усередині країни, так і ззовні", – підсумували в інституті.