Як підкреслили у Кремлі, зустріч відбудеться з ініціативи Путіна, її буде присвячено річниці підписання заяви про припинення вогню та всіх воєнних дій у зоні нагірно-карабаського конфлікту від 9 листопада 2020 року.
На тристоронніх переговорах планують "розглянути перебіг реалізації домовленостей лідерів трьох країн від 9 листопада 2020 року та 11 січня 2021 року, а також визначити подальші кроки щодо зміцнення стабільності й налагодження мирного життя в регіоні".
Крім того, Путін поговорить із кожним із гостей наодинці.
20 листопада голова Європейської ради Шарль Мішель повідомляв, що після його переговорів із Пашиняном та Алієвим ті домовилися зустрітися у Брюсселі на полях саміту "Східного партнерства", щоб обговорити напруженість у регіоні. Але ця зустріч відбудеться лише 15 грудня.
У листопаді в Нагірному Карабаху розпочався новий виток протистояння між Вірменією та Азербайджаном. Сторони звинуватили одна одну в провокаціях та повідомили про втрати.
Вірменія розпочала процедуру письмового оформлення заклику до Росії допомогти Єреванові у "відновленні територіальної цілісності" країни.
Загострення відбулося за рік після припинення одного з наймасштабніших конфліктів у Нагірному Карабаху за останні роки.
Контекст
У 1991 році Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, що тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкецького протоколу про перемир'я та припинення вогню, але іноді між сторонами виникають збройні сутички. За час конфлікту в регіоні загинуло понад 30 тис. осіб. Азербайджан вважає Нагірний Карабах окупованою Вірменією територією.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабаху спалахнув наймасштабніший за останні роки конфлікт. Того ж дня у Вірменії було оголошено воєнний стан. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії та оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада, зі свого боку, заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовували танки, важку артилерію та авіацію.
Обидві країни оголосили мобілізацію. Кілька разів досягали домовленостей про перемир'я в Нагірному Карабаху, але щоразу їх порушували.
У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану та Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабаху. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабаху розміщуються 1960 російських миротворців. Азербайджан дістав право зайняти Кельбаджарський, Агдамський та Лачинський райони.
Пашинян говорив, що це рішення було для нього дуже важким, але безальтернативним. Алієв стверджував, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку.
За даними міноборони Азербайджану, за час сутичок у Нагірному Карабаху загинуло 2783 військовослужбовці, понад 100 бійців вважають зниклими безвісти. За даними МОЗ Вірменії, під час конфлікту загинуло не менше ніж 3330 вірменських громадян.
У травні Вірменія та Азербайджан звинувачували одне одного в обстрілах та спробах порушення кордонів. Зокрема, 25 травня сталася перестрілка на кордоні, унаслідок якої загинув один вірменський військовослужбовець. У Вірменії заявили, що вогонь відкрили озброєні сили Азербайджану. Баку причиною того, що сталося, назвав "нещасний випадок". 27 травня Азербайджан узяв у полон шістьох вірменських військових на кордоні між країнами.
Пашинян 14 травня звертався до президента РФ Володимира Путіна по військову допомогу через ситуацію біля кордонів Вірменії.
Алієв 18 липня заявив про остаточне врегулювання конфлікту в Нагірному Карабаху, повідомляло державне агентство Азербайджану АЗЕРТАДЖ.
-2 Київ
