Азербайджан та Вірменія домовилися про припинення вогню

Світ

Ситуація на кордоні Вірменії та Азербайджану стабілізувалася, повідомляє пресслужба міністерства оборони Вірменії увечері 16 листопада.

Дві держави за посередництва Росії домовилися про припинення вогню, йдеться у релізі.

Перед цим міністр оборони Вірменії Сурен Папікян провів із очільником російського оборонного відомства Сергієм Шойгу переговори про врегулювання ситуації, повідомляє міноборони Вірменії.

Також із Шойгу про ситуацію на кордоні Вірменії та Азербайджану говорив міністр оборони Азербайджану Закір Гасанов, повідомляє міноборони Азербайджану.

Окрім того, Гасанов обговорював ескалацію з міністром оборони Туреччини Хулусі Акаром. Останній запевнив співрозмовника у підтримці Туреччини.

Контекст

16 листопада міністерство оборони Вірменії заявило про "вкрай напружену ситуацію" на кордоні з Азербайджаном, Вірменія розпочала процедуру письмового оформлення заклику до Росії допомогти Єревану у "відновленні територіальної цілісності" країни.
Обидві сторони звинуватили одна одну у провокаціях, повідомляли про постраждалих та взятих у полон військовослужбовців. У міноборони Вірменії проінформували про одного загиблого.
Азербайджан заявляє, що відповідальним за ескалацію є військово-політичне керівництво Вірменії. Загострення відбулося за рік після припинення одного з наймасштабніших конфліктів у Нагірному Карабасі за останні роки.
1991 року Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, що тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я та припинення вогню, але іноді між сторонами виникають збройні сутички. За час конфлікту в регіоні загинуло понад 30 тис. осіб. Азербайджан вважає Нагірний Карабах окупованою Вірменією територією.
27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший за останні роки конфлікт. Того самого дня у Вірменії оголосили воєнний стан. Міністерство оборони Азербайджану звинуватило Вірменію в "масштабній провокації", обстрілі позицій азербайджанської армії та оголосило про початок "стрімкого контрнаступу". Вірменська влада, зі свого боку, заявила, що азербайджанські військові ініціювали наступ на Нагірний Карабах. Під час конфлікту сторони використовували танки, важку артилерію та авіацію.
Обидві країни оголосили мобілізацію. Кілька разів досягали домовленостей про перемир'я у Нагірному Карабасі, але щоразу їх порушували.
У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану та Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни у Карабасі. Згідно з домовленостями, уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі розміщено 1960 російських миротворців. Азербайджан дістав право зайняти Кельбаджарський, Агдамський та Лачинський райони.
Очільник уряду Вірменії Нікол Пашинян говорив, що це рішення було для нього вкрай тяжким, але безальтернативним. Президент Азербайджану Ільхам Алієв стверджував, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку.
За даними міноборони Азербайджану, за час зіткнень у Нагірному Карабасі загинуло 2783 військовослужбовці, понад 100 бійців вважають зниклими безвісти. За даними МОЗ Вірменії, під час конфлікту загинуло щонайменше 3330 вірменських громадян.
У травні Вірменія та Азербайджан звинувачували одне одного в обстрілах та спробах порушення кордонів. Зокрема, 25 травня сталася стрілянина на кордоні, унаслідок якої загинув один вірменський військовослужбовець. У Вірменії заявили, що вогонь відкрили озброєні сили Азербайджану. Баку причиною того, що сталося, назвав "нещасний випадок". 27 травня Азербайджан узяв у полон шістьох вірменських військових на кордоні між країнами.
Пашинян 14 травня звертався до президента РФ Володимира Путіна по військову допомогу через ситуацію біля кордонів Вірменії.
Алієв 18 липня заявив про остаточне врегулювання конфлікту у Нагірному Карабасі, повідомляло державне агентство Азербайджану АЗЕРТАДЖ.