Розширено коло осіб, які підлягають державному захисту. До нього додали співробітників низки військових та силових структур, зокрема служби безпеки президента.
"Отже, заходи захисту можна буде застосовувати до будь-якої особи, якій загрожує небезпека у зв'язку з її службовою діяльністю, зокрема до державних службовців, суддів, працівників ЗМІ, членів виборчих комісій, інших осіб, а також їхніх близьких", – пише агентство.
Основні положення закону набули чинності за місяць після його офіційного опублікування, зазначає БЕЛТА.
У документі зазначено, що "за заявою або за згодою особи, яка потребує захисту, якщо безпеку особи, яку захищають, її близького не можна забезпечити іншими заходами, може бути проведено зміну зовнішності особи, яка потребує захисту, її близького". Зміну зовнішності близького "проводять лише за його згодою", ідеться в законі.
Контекст
9 серпня 2020 року в Білорусі провели вибори президента, після яких почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року і за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи подавали протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі і водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали до 100 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювали на телебаченні. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.
Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спочатку у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.
-4 Київ
