+12 Київ
Президент Білорусі Олександр Лукашенко підтвердив, що запросив журналістів-росіян на державну Белтелерадіокомпанію (БТ) замість білорусів, які страйкують. Про це він сказав 21 серпня на зустрічі із працівниками агрокомбінату "Дзержинський", пише БЕЛТА.
Лукашенко пояснив, що російських журналістів залучили після того, як деякі зі співробітників телекомпанії, за його словами, "вискочили на вулиці і почали мітингувати".
Він уточнив, що попросив росіян дати дві-три групи журналістів. "Це шість або дев'ять осіб із найпросунутішого телебачення. І наша молодь нехай подивиться, як працюють", – сказав Лукашенко.
За його словами, росіяни ще не приїхали, а деякі учасники страйку вже вирішили продовжити роботу у БТ. Водночас виникло питання щодо різниці оплати росіянам і білорусам.
"Ми росіянам не платимо взагалі. Слухайте, невже я для шістьох або дев'ятьох осіб не знайду в Росії друзів, які підтримають цих людей, – підкреслив президент. – Тому не треба про літаки, що тут нам перекидають росіян та інше. Нам стільки і не треба. Зрозуміло, хто нагнітає обстановку".
19 серпня білоруські ЗМІ повідомили, що в Мінську співробітників БТ, які не працюють через страйк, замінили працівниками російського ЗМІ Russia Today.
Страйк Белтелерадіокомпанії розпочався 17 серпня. Частина співробітників підписала повідомлення на ім'я керівника БТ Івана Ейсмонта, в якому вимагала визнати недійсними результати виборів, відправити у відставку главу Центрвиборчкому Лідію Єрмошину, звільнити політв'язнів, скасувати цензуру у ЗМІ. Станом на 17 серпня документ підписало 260 осіб, повідомив РБК учасник акції і режисер білоруського телебачення В'ячеслав Ломоносов.
Від початку протестів із державних телеканалів у Білорусі звільнилося кілька телеведучих і журналістів, зокрема глава президентського пулу, ведучий ОНТ Дмитро Семченко.
Білоруські державні ЗМІ називали протестувальників провокаторами, знімали незбалансовані сюжети про затриманих, у яких запитували, "чи будуть вони ще робити революцію". 13 серпня на телеканалі "Беларусь 1" вийшов сюжет про допит опозиційного активіста Юрія Воскресенського. У ньому йшлося про плани "щодо дестабілізації ситуації в Білорусі", а в цей час показували гаманець із символікою Служби безпеки України та карткою із зображенням лідера Організації українських націоналістів Степана Бандери.
Із 4-го до 8 серпня в Білорусі тривало дострокове голосування на виборах президента, а 9 серпня відбулося основне. На посаду президента балотувалося п'ять кандидатів. 14 серпня ЦВК оголосила остаточні підсумки виборів президента. За офіційними даними, перемогу здобув чинний президент Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиційна кандидатка Світлана Тихановська. Решта кандидатів набрала менше ніж 2%. Водночас альтернативні екзитполи показували протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Вибори в Білорусі відбувалися без незалежних міжнародних спостерігачів. Після закриття виборчих дільниць 9 серпня в кількох містах почалися протести, які тривають досі. До акцій долучилися трудові колективи найбільших білоруських підприємств. Мітингувальники звинувачують владу у фальсифікаціях і вимагають проведення нових виборів. Для розгону протестувальників силовики застосовували спецзасоби, зокрема в Мінську вони використовували світлошумові гранати, гумові кулі та водомети.
Під час протестів затримали приблизно 7 тис. демонстрантів, сотні дістали травми і поранення. Станом на 18 серпня у СІЗО залишалося 44 людини.
ЗМІ називали імена принаймні чотирьох загиблих під час протестів.
16 серпня в Білорусі відбувся найбільший в історії мітинг – на опозиційну акцію протесту в Мінську, за оцінками білоруських журналістів, вийшло понад 200 тис. осіб.
