$39.63 €42.29
menu closed
menu open
weather +21 Київ

Лукашенко запропонував "гарні та прозорі" демократичні принципи

Лукашенко запропонував "гарні та прозорі" демократичні принципи Лукашенко вважає, що остаточне рішення про підписання закону ухвалює глава держави
Фото: president.gov.by
Основи функціонування Білорусі на п'ять років визначатимуть Всебілоруські народні збори. На них підіб'ють попередні підсумки та розглянуть прогноз на наступний рік, сказав Олександр Лукашенко, який досі вважає себе президентом Білорусі.

Олександр Лукашенко, який вважає себе президентом Білорусі, на нараді щодо роботи економіки у 2020 році та проєктів прогнозу розвитку країни на 2021 рік розповів про демократичну схему перерозподілу повноважень між державними органами влади. Його виступ цитує пресслужба президента Білорусі 7 грудня.

"Ось найдемократичніша схема, у всіх демократичних державах саме так: уряд вніс, парламент узгодив – якщо це закон, глава держави його підписує або відхиляє, якщо порушуються принципи, які встановили Всебілоруські народні збори. На наступні п'ять років основні принципи функціонування нашої держави визначить цей з'їзд народу. Абсолютно прозора, гарна, демократична схема", – сказав він.

Особливістю цих зборів, за словами Лукашенка, стане те, що на них не лише підбиватимуть попередні підсумки року, але і розглянуть прогноз на наступний рік.

"Про п'ятирічку сьогодні не йтиметься. Зрозуміло, це стартовий рік, він дуже важливий для п'ятирічки, тому ми скрупульозно його розглядатимемо. А на п'ятирічку, можливо, будуть якісь коригування за підсумками року. На початку січня ще раз повернемося до п'ятирічного плану", – заявив він.

Із 9 серпня в Білорусі не вщухають масові акції протесту тих, хто не згоден із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу на них здобув на той час президент Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців (він керує країною із 1994 року). Друге місце із 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи засвідчували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми та поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів. За даними Тихановської, загиблих восьмеро.

Лукашенко 23 вересня, як він вважає, знову обійняв посаду президента. Вперше за історію Білорусі церемонії інавгурації не анонсували й не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.

Євросоюз 2 жовтня запровадив обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС запровадив санкції проти Лукашенка та ще 14 білоруських чиновників. До санкцій приєдналася Україна.