Майже половина росіян, яким надали статус "іноземного агента", виїхала з РФ – BBC

Майже половина росіян, яким надали статус "іноземного агента", виїхала з РФ – BBC Більше ніж 40 із 75 фігурантів зі списку росіян, яких визнали "іноземними агентами", журналісти
Фото: depositphotos.com
Майже половина росіян, які дістали статус "іноземного агента", обрала шлях еміграції. Про це 8 лютого повідомила "Русская служба BBC".

Із 29 грудня 2020 року до списку занесли 75 громадян РФ. Із них 32 виїхали за кордон або планують це зробити, уже купили квитки або оформляють візи.

"43% усіх "іноагентів" обрали шлях еміграції. Або, як вважають деякі з них, "вигнання". Ще 14 "іноагентів", які перебували під пресингом і раніше, поїхали з Росії ще до занесення до списку. Повернутися цьогоріч збирається лише один із них", – зазначили в публікації.

За даними "Русской службы BBC", у списку "іноземних агентів" 32 москвичі, 13 жителів Санкт-Петербурга, п'ятеро жителів Казані, а також уродженці Владивостока, Самари, Пскова та ще 16 міст.

41 із 75 фігурантів списку – журналіст. Майже половині з них довелося поїхати з Росії.

Інфографіка: bbc.com Інфографіка: bbc.com

Журналіст Максим Глікін, якого оголосили "іноагентом" у липні 2021 року, виїхав до Ізраїлю. Перед цим видання "Открытые медиа", де він працював, закрилося. Глікін розповів, що після надання йому статусу видавництво відмовилося публікувати його книжку, банк відкликав схвалення на кредит та вперше за 20 років журналіст залишився без роботи.

Контекст

Закон про іноземних агентів ухвалили в Росії 2012 року. Будь-яку некомерційну організацію або громадський рух можуть занести до списку агентів, якщо вони одержують фінансову підтримку з-за кордону та ведуть політичну діяльність. Критеріїв, якими визначають таку діяльність, у законі чітко не визначено.

Організації, що потрапили в реєстр, мають періодично звітувати про свою фінансову діяльність, а також вказувати в інтернеті та в усіх публікаціях у ЗМІ, що вони є іноземним агентом. Порушення можуть призвести до мільйонних штрафів.

У листопаді 2017 року в Росії ухвалено закон, який дозволяє визнавати іноземними агентами засоби масової інформації, які одержують фінансування з-за кордону.

У Росії іноземним агентом також можуть визнати фізичну особу, яка поширює матеріали ЗМІ-іноагентів або бере участь у їхньому створенні, а також одержує гроші або майно з-за кордону чи від російських юридичних осіб, яких фінансують з іноземних джерел.

Наразі до реєстру ЗМІ-іноагентів занесено 115 осіб та організацій, зокрема "Голос Америки", "Радио Свобода", "Крим.Реалії", "Настоящее время", "Медуза"групу Bellingcat"Медиазону".

Наприкінці серпня 2021 року головні редактори та видавці понад 20 незалежних російських видань висунули вимогу анулювати нинішній список ЗМІ-іноагентів, скасувати закони про іноземних агентів та "небажані" організації. Вони підписали відкритий лист президенту Росії Володимирові Путіну та іншим чиновникам. Кремль пізніше обіцяв розглянути внесення поправок до закону про іноземних агентів, повідомляло "РИА Новости".

Президент РФ Володимир Путін заявив 23 грудня, що "нічого хорошого [в цьому] немає", але закон придумали не в Росії.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати