+6 Київ
"Мене, звичайно, здивували якісь її заяви, що вона ніколи не помилує [мого сина]. По-перше, його нема за що милувати, якщо мене запитати. Помилувати можна людину, яка щось зробила погане. А я вважаю, що моєму сину, навпаки, за все, що він робив у Грузії, потрібно сказати "щиро дякую". Але в історії, на жаль, часто буває навпаки", – сказала Аласанія.
Вона нагадала, що Зурабішвілі повернулася до Грузії саме за часів президентства Саакашвілі.
"Що я їй можу сказати? Саме у часи [президентства] мого сина вона приїхала до Грузії. Як я знаю, ці наші емігранти, які колись, у 20-ті роки [XX століття], потрапили до різних країн, завжди мріяли про це. Вона росла у Франції... Але вони мріяли колись повернутися до Грузії. Її мрія збулася саме за часів мого сина", – зауважила Аласанія.
Зурабішвілі народилася 1952 року у Парижі у сім'ї грузинських політичних емігрантів. Із 1970-х років вона працювала у системі МЗС Франції. У 2003–2004 роках була амбасадоркою Франції у Грузії. У 2004 році щойно обраний президент Грузії Саакашвілі після переговорів із керівництвом Франції призначив Зурабішвілі міністеркою закордонних справ Грузії. 2005 року Зурабішвілі відправили у відставку, після чого вона залишилася у Грузії і заявила, що будуватиме політичну кар'єру у цій країні. У 2018 році Зурабішвілі обрали президенткою Грузії. На виборах її підтримувала керівна партія "Грузинська мрія", опонентом якої є Саакашвілі.
