Міграційна криза. Литва відкинула перемовини з Лукашенком

Світ

Литва не бачить можливості ведення перемовин із Білоруссю щодо врегулювання міграційної кризи. Про це 21 листопада заявила глава міністерства внутрішніх справ Литви Агне Білотайте в ефірі LRT.

За її словами, зараз на литовсько-білоруському кордоні стоїть приблизно 2 тис. нелегальних мігрантів. Країна готується, що на її кордоні можуть повторитися події, що відбулися в Польщі, коли мігранти проривалися через кордон.

Те, що відбувається, вона назвала гуманітарною кризою, а відповідальність за неї поклала на самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка.

На запитання щодо можливості перемовин ЄС із Лукашенком щодо врегулювання кризи Білотайте відповіла, що не розуміє, "як можна вести будь-які перемовини зі злочинцем". На її думку, це може узаконити його у статусі лідера Білорусі.

Вона наголосила, що можна обговорювати технічні питання врегулювання гуманітарної кризи, але обговорення на політичному рівні вона не може собі уявити.

Контекст

Цьогоріч у країнах Євросоюзу, що межують із Білоруссю, загострилася проблема нелегальної міграції із країн Близького Сходу. У ЄС спочатку заявляли, що Білорусь навмисно послабила контроль над кордоном зі свого боку, згодом Лукашенка звинуватили не просто в послабленні контролю, а й в організації потоків нелегальної міграції.
У Євросоюзі повідомляли, що мігрантів до Білорусі заманюють за допомогою білоруських диппредставництв. За інформацією української розвідки, на території третіх країн створено "вербувальні центри", де людям пропонують за плату доправити їх до Євросоюзу та під виглядом туристів відвозять до Мінська. За даними видання Welt am Sonntag, Білорусь подвоїла кількість авіарейсів із країн Близького Сходу, їх найчастіше використовують нелегали для подальшої міграції до країн ЄС.
У Литві стверджують, що частина мігрантів прибуває до Білорусі з Росії.
За інформацією польських правоохоронців, серед мігрантів, які намагаються незаконно перетнути кордон, – громадяни Сирії, Іраку, Лівану та інших країн. 17 листопада Моравецький говорив, що на території Білорусі перебуває 20 тис. мігрантів.
Міністерство оборони Польщі підвищило готовність військ територіальної оборони на кордоні з Білоруссю та скерувало для патрулювання кордону з Білоруссю військові гелікоптери. Станом на 15 листопада кордон охороняють, за офіційними даними, 15 тис. солдатів польської армії, 4 тис. прикордонників та 2 тис. поліцейських.
16 листопада на білорусько-польському кордоні в районі прикордонного посту "Брузги – Кузниця" відбулася спроба мігрантів прорватися на територію ЄС. За даними польських правоохоронців, нападники діяли під контролем білоруських спецслужб, співробітники яких озброїли мігрантів світлошумовими гранатами. Польські силовики застосовували водомети та сльозогінний газ. Атака тривала приблизно годину.
Через міграційну кризу 15-го та 17 листопада телефонні розмови з Лукашенком провела т.в.о. канцлера Німеччини Ангела Меркель. Вони домовилися, що проблему нелегальних мігрантів "загалом виносять на рівень ЄС та Білорусі". За даними ЗМІ, Лукашенко зокрема просив Меркель зняти санкції ЄС проти Білорусі, а також визнати його президентом республіки. Окрім того, Лукашенко попросив про фінансову допомогу для притулків та будинків для біженців, оскільки він боїться ще більшої хвилі нелегалів з Афганістану.
18 листопада мігранти залишили стихійні табори біля білоруського пункту пропуску "Брузги" та біля лінії польського кордону, перейшли в розташований у прикордонному транспортно-логістичному центрі пункт тимчасового розміщення. Наступного дня Білорусь також забрала всіх нелегальних мігрантів із польського кордону у районі переходу в Кузниці.