$41.43 €45.15
menu closed
menu open
weather +5 Київ
languages

Міністр оборони Білорусі вважає, що дії силовиків можуть подати як геноцид

Міністр оборони Білорусі вважає, що дії силовиків можуть подати як геноцид Під час протестів сотні демонстрантів дістали травми
Фото: EPA

Міністр оборони Білорусі Віктор Хренін вважає, що свій внесок у дестабілізацію ситуації у республіці можуть зробити "деструктивні сили, які курують спецслужби країн Заходу".

Міністр оборони Білорусі Віктор Хренін побоюється, що дії силовиків "щодо стабілізації ситуації" у країні можуть використати "зовнішні сили і політичні опоненти" для зміни курсу республіки силовим способом. Про це він заявив на нараді за участю президента країни Олександра Лукашенка, зазначає TUT.BY.

На думку міністра, свій внесок у дестабілізацію ситуації можуть зробити "деструктивні сили, які курують спецслужби країн Заходу", котрі як легальними, так і нелегальними способами можуть спробувати проникнути в Білорусь, "просочившись через західний кордон".

Хренін також зазначив, що дії міліціонерів під час протестів можуть подати "як геноцид власного народу" і використати як привід для зміни політичного курсу Білорусі із застосуванням частин і підрозділів високої готовності.

Із 4-го до 8 серпня в Білорусі тривало дострокове голосування на виборах президента, а 9 серпня відбулося основне. На пост президента балотувалося п'ятеро кандидатів. 14 серпня ЦВК оголосила остаточні підсумки виборів президента. За офіційними даними, перемогу здобув  Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиційна кандидатка Світлана Тихановська. Решта кандидатів набрала менше ніж 2%. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.

Вибори в Білорусі відбувалися без незалежних міжнародних спостерігачів. Після закриття виборчих дільниць 9 серпня в кількох містах почалися протести, які тривають до сьогодні. До акцій долучилися трудові колективи найбільших білоруських підприємств. Мітингувальники звинувачують владу у фальсифікаціях і вимагають проведення нових виборів. Для розгону протестувальників силовики застосовували спецзасоби, зокрема в Мінську вони використовували світлошумові гранати, гумові кулі і водомети.

Під час протестів затримали приблизно 7 тис. демонстрантів, сотні дістали травми і поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів, проте правозахисники та білоруські ЗМІ повідомляють про більшу кількість жертв. Станом на 18 серпня в СІЗО залишалося 44 людини.

16 серпня в Білорусі відбувся найбільший в історії мітинг – на опозиційну акцію протесту в Мінську, за оцінками білоруських журналістів, вийшло понад 200 тис. осіб.

Лукашенко не згоден на умови опозиції, він заявив, що, поки його не вб'ють, інших виборів у країні не буде. Пізніше він заявляв, що нові вибори в Білорусі можливі після ухвалення нової конституції.

17 серпня депутати Європарламенту відмовилися визнавати результати виборів президента Білорусі і заявили, що вважають Лукашенка персоною нон ґрата в Євросоюзі.