Міністр оборони Білорусі вважає, що дії силовиків можуть подати як геноцид

Міністр оборони Білорусі вважає, що дії силовиків можуть подати як геноцид Під час протестів сотні демонстрантів дістали травми
Фото: EPA

Міністр оборони Білорусі Віктор Хренін вважає, що свій внесок у дестабілізацію ситуації у республіці можуть зробити "деструктивні сили, які курують спецслужби країн Заходу".

Міністр оборони Білорусі Віктор Хренін побоюється, що дії силовиків "щодо стабілізації ситуації" у країні можуть використати "зовнішні сили і політичні опоненти" для зміни курсу республіки силовим способом. Про це він заявив на нараді за участю президента країни Олександра Лукашенка, зазначає TUT.BY.

На думку міністра, свій внесок у дестабілізацію ситуації можуть зробити "деструктивні сили, які курують спецслужби країн Заходу", котрі як легальними, так і нелегальними способами можуть спробувати проникнути в Білорусь, "просочившись через західний кордон".

Хренін також зазначив, що дії міліціонерів під час протестів можуть подати "як геноцид власного народу" і використати як привід для зміни політичного курсу Білорусі із застосуванням частин і підрозділів високої готовності.

Із 4-го до 8 серпня в Білорусі тривало дострокове голосування на виборах президента, а 9 серпня відбулося основне. На пост президента балотувалося п'ятеро кандидатів. 14 серпня ЦВК оголосила остаточні підсумки виборів президента. За офіційними даними, перемогу здобув  Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиційна кандидатка Світлана Тихановська. Решта кандидатів набрала менше ніж 2%. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.

Вибори в Білорусі відбувалися без незалежних міжнародних спостерігачів. Після закриття виборчих дільниць 9 серпня в кількох містах почалися протести, які тривають до сьогодні. До акцій долучилися трудові колективи найбільших білоруських підприємств. Мітингувальники звинувачують владу у фальсифікаціях і вимагають проведення нових виборів. Для розгону протестувальників силовики застосовували спецзасоби, зокрема в Мінську вони використовували світлошумові гранати, гумові кулі і водомети.

Під час протестів затримали приблизно 7 тис. демонстрантів, сотні дістали травми і поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів, проте правозахисники та білоруські ЗМІ повідомляють про більшу кількість жертв. Станом на 18 серпня в СІЗО залишалося 44 людини.

16 серпня в Білорусі відбувся найбільший в історії мітинг – на опозиційну акцію протесту в Мінську, за оцінками білоруських журналістів, вийшло понад 200 тис. осіб.

Лукашенко не згоден на умови опозиції, він заявив, що, поки його не вб'ють, інших виборів у країні не буде. Пізніше він заявляв, що нові вибори в Білорусі можливі після ухвалення нової конституції.

17 серпня депутати Європарламенту відмовилися визнавати результати виборів президента Білорусі і заявили, що вважають Лукашенка персоною нон ґрата в Євросоюзі.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати