"Наша країна вже платить високу ціну за те, що не вводила санкцій проти Росії, і це стає нестерпно. Як міністр економіки я не можу змиритися з тим, який тиск чинять на президента Сербії Александра Вучича, а ми зберігаємо мовчання", – написав він.
Баста заявив, що повністю підтримує Вучича у захисті державних та національних інтересів і довіряє йому.
"Ось чому я прошу уряд Сербії й усіх міністрів зробити заяву щодо цього питання", – заявив міністр.
Контекст
Сербія засудила агресію РФ проти України, але відмовляється вводити санкції проти країни-агресора. У МЗС України у квітні 2022 року висловлювали розчарування стосовно цього, а канцлер Німеччини Олаф Шольц наголошував у червні, що Сербія як країна, яка прагне стати членом Європейського союзу, має приєднатися до санкцій ЄС проти Росії через її вторгнення в Україну. Вучич пояснював, що причина такої позиції його країни в "дуже складній ситуації" з енергопостачанням.
У липні Сербія, яка повністю залежить від російського газу, оголосила про намір закуповувати газ також в Азербайджану. У серпні Вучич заявив, що його країна шукає альтернативу російській нафті.
Сербія вперше приєдналася до санкцій Євросоюзу, введених у 2014 році проти експрезидента України Віктора Януковича та його спільників, лише 12 березня 2022 року. Сербський політолог Ігор Новакович наголосив, що "це вперше, коли Сербія дотримується санкцій ЄС на користь України".
23 травня на щорічній конференції в Тирані держави Адріатико-Іонічного регіону, зокрема Сербія, ухвалили декларацію, в якій описали вторгнення Росії в Україну як "незаконне й невиправдане".
26 січня 2023 року міністр закордонних справ Сербії Івиця Дачич уперше заговорив про те, що Белград може ввести санкції проти Росії.