Більша частина Туреччини розташована на Анатолійській плиті, а південний захід Туреччини переходить на Аравійську плиту поруч із Сирією, і між ними є глибокий тектонічний розлом, пояснив сейсмолог, доктор фізико-математичних наук Дмитро Гринь.
За його словами, Аравійська плита тисне на Анатолійську, і ця енергія накопичується протягом сотень років, у підсумку вивільняючись землетрусом. Оскільки в цій зоні землетрусів не було давно, енергії накопичилося багато, що призвело до потужних поштовхів.
Цей землетрус активував інші сейсмічні зони на планеті, де тектонічні плити тиснуть одна на одну, пояснив сейсмолог. Після таких потужних землетрусів сейсмічні хвилі кілька разів обходять Землю, і всі сейсмологічні станції планети, зокрема й в Україні, зафіксували хвилі від землетрусу в Туреччині.
Наслідки можуть відчувати у Чорноморському регіоні та на Кавказі протягом наступних двох-трьох років, сказав Гринь. За його словами, Аравійська плита "раніше тиснула на Анатолійську плиту, тобто Туреччину, а тепер вона починає тиснути на Кавказ, а також Крим". На думку експерта, у наступні роки в цьому регіоні можуть статися серії дрібних землетрусів з магнітудою 4–5, але можуть бути й великі землетруси.
Завдяки Чорному морю сейсмічну активність турецьких землетрусів менше відчувають на території України, але материкова Україна лежить у зоні впливу землетрусів із зони Вранча у Румунії, нагадав експерт. Найбільші землетруси у зоні Вранча були 1977-го і 1986 року, їх відчували і жителі України, особливо у західних та центральних областях.