Нобелівську премію з економіки здобуло троє американців за дослідження про банки

У повідомленні йдеться про те, що лауреати премії значно покращили розуміння ролі банків в економіці, особливо під час фінансових криз. Важливий висновок їхнього дослідження у тому, чому життєво важливо уникати краху банків.

Бернанке, Даймонд і Дибвіг на початку 1980-х років заклали підґрунтя для сучасних досліджень про те, як зробити банки менш уразливими під час криз і як крах банків посилює фінансові кризи, зазначають у Нобелівському комітеті.

"Щоб економіка функціонувала, заощадження мають бути спрямовані на інвестиції. Однак тут виникає конфлікт: вкладники хочуть мати миттєвий доступ до своїх грошей у разі непередбачених витрат, тоді як підприємства і домовласники мусять знати, що їх не змусять достроково погашати кредити. У своїй теорії Даймонд і Дибвіг демонструють, як банки пропонують оптимальне вирішення цієї проблеми. Виступаючи як посередники, які приймають депозити від багатьох вкладників, банки можуть дозволити вкладникам отримати доступ до своїх грошей, коли вони того забажають, а також пропонувати позичальникам довгострокові кредити", – ідеться у повідомленні.

Аналіз експертів засвідчив, як поєднання цих двох видів діяльності робить банки вразливими для чуток про їхній швидкий крах. Якщо велика кількість вкладників одночасно вирішить забрати свої гроші з банку, це може обвалити фінансову установу. Але цій динаміці можна запобігти, якщо уряд забезпечить страхування депозитів і стане кредитором останньої інстанції для банків, ідеться в дослідженні.

Даймонд показав, що, ставши посередниками між багатьма вкладниками і позичальниками, банки краще підходять для оцінювання кредитоспроможності позичальників і забезпечення того, щоб позики використовували для вигідних інвестицій.

Бернанке проаналізував Велику депресію 1930-х років і продемонстрував, як набіги на банки стали вирішальним чинником у тому, що криза стала такою глибокою й затяжною. Коли банки впали, цінну інформацію про позичальників втратили і її не можна було швидко відновити. Отже, здатність суспільства спрямовувати заощадження у продуктивні інвестиції різко зменшилася.