Ордер на арешт Путіна став "найнесподіванішим кроком" для Кремля, до цього в РФ виявилися не готовими

Світ

Для Кремля виявилося неприємним сюрпризом видавання Міжнародним кримінальним судом (МКС) у Гаазі ордера на арешт президента Росії Володимира Путіна. Про це з посиланням на джерела, наближені до адміністрації президента РФ, повідомляє 21 березня "Медуза".

Співрозмовники видання стверджують, що це "Кремль сприйняв як "найнесподіваніший крок" Заходу", і "російська влада виявилася не готовою до цієї ситуації".

За даними "Медузы", 2023 року Кремль мав намір "просувати образ Путіна (зокрема для внутрішньоросійської аудиторії – напередодні президентських виборів) як "борця із Заходом", "захисника країн Латинської Америки й Африки від колоніального гноблення" та "одного з головних лідерів багатополярного світу", але після рішення суду в Гаазі російський президент опинився в ситуації, коли закордонні поїздки Путіна виявилися під питанням.

"Теоретично президента РФ можуть затримати за гаазьким ордером у 123 країнах. Джерела, наближені до АП, зазначають, що поки у Кремлі не зовсім розуміють, як можна "гарантувати безпеку" президента в нових умовах. Навіть СНД перестає бути безпечним простором для Путіна", – підкреслює видання.

Журналісти зазначають, що серед країн, які ратифікували Римський статут і теоретично можуть заарештувати Путіна, є, зокрема, Таджикистан.

Затримання Путіна джерела "Медузы" вважають "неможливим" через те, що глава Кремля "просто не поїде в країну, де є хоча б мінімальний ризик бути заарештованим".

Видання пояснює, що після початку повномасштабної війни Росії проти України у лютому 2022 року Путін жодного разу не їздив до країн Заходу, але "відносно регулярно здійснював закордонні поїздки" до таких країн, як Таджикистан, Туркменістан, Іран, Узбекистан, Казахстан, Вірменія, щоб показати росіянам, що "у Росії друзів усе одно більше, ніж недоброзичливців", і країна залишається "одним зі стовпів багатополярного світу".

"Обмеження закордонних візитів працюватимуть у протилежний бік. До ордера виїзди поєднувалися з поїздками лідерів інших країн до Москви. Тепер підтримати таку саму частоту зустрічей не вдасться – не можна постійно запрошувати всіх до себе", – вважає один зі співрозмовників "Медузы".

Контекст

17 березня МКС видав ордер на арешт Путіна й дитячої омбудсменки у РФ Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють у незаконній депортації дітей з окупованих районів України до Росії.
Тепер Путін має офіційний статус підозрюваного у скоєнні міжнародного злочину – незаконної депортації і переміщення українських дітей, зазначили в Офісі генпрокурора України.
Спікер Путіна Дмитро Пєсков, коментуючи рішення МКС, заявив, що в Кремлі "сам підхід до питання вважають обурливим і неприйнятним".
Путін може постати перед судом, попри аргументи Москви про те, що на Росію не поширюються рішення Міжнародного кримінального суду, заявив головний прокурор МКС Карім Хан 17 березня.
Видавання МКС ордера на арешт Путіна є "поворотним моментом", заявив президент України Володимир Зеленський 19 березня.