Позитивне сальдо торгівлі Польщі з Україною встановило рекорд за час війни, молочна галузь Польщі боїться проблем у разі закриття кордону

Позитивне сальдо торгівлі Польщі з Україною встановило рекорд за час війни, молочна галузь Польщі боїться проблем у разі закриття кордону Молочний сектор Польщі може постраждати, якщо український кордон закриють
Фото: depositphotos.com

Молочна галузь Польщі побоюється проблем у разі закриття кордону з Україною через протести польських фермерів. Про це пише Rzeczpospolita 4 березня.

Польська молочна палата, Асоціація молочних підприємців України та Асоціація виробників молока спільно звернулися до урядів обох країн із проханням забезпечити, щоб молочна галузь не стала жертвою спору щодо імпорту українського зерна. Вони пояснюють, що це є важливим елементом економіки обох країн. Зазначають, що Україна є третім експортним ринком для польської молочної продукції після Великобританії та Алжиру.

Як заявила представниця Польської молочної палати Агнешка Малішевська, закриття кордону для польських молочних продуктів або обмеження обміну між країнами означатиме величезні проблеми, особливо для польського молочного сектору та виробників молока.

У палаті повідомили, що експорт молочної продукції до України становить 3% польського експорту. Польща продає витримані сири (8% загального обсягу експорту), сир (3%) та йогурти (16%). Експорт молочної продукції стабільний з 2020 року, водночас імпорт з України зріс. Імпортують переважно сухе молоко та вершкове масло, але сальдо цієї торгівлі для Польщі позитивне і становить €96,7 млн ​​на рік.

Наголошують, що загальний польський експорт до України значно зріс після вторгнення країни-агресора Росії. У 2020 році він трохи перевищував 23 млрд злотих, роком пізніше зріс майже до 29 млрд злотих. У 2022 році, коли почалася повномасштабна війна, експорт уже сягнув 45,6 млрд злотих, а у 2023 році – майже 52 млрд злотих.

2021 року Україна стала 15-м експортним ринком Польщі, пише видання. Торік вона піднялася на сьоме місце, поступившись Німеччині, Чехії, Франції, Великобританії, Італії та Нідерландам і випередивши США.

Колишній віцепрем'єр і міністр економіки Польщі Януш Пєхоцінський вважає, що для врегулювання проблеми з протестами фермерів, окрім довгого списку разових заходів, необхідні й системні. За його словами, Польщі необхідно повернути собі ринки та вийти на нові експортні ринки для своїх харчових продуктів. Серед можливостей він вказує на розвиток перероблення, зокрема продуктів з України.

Контекст

У листопаді 2023 року в Польщі почали блокувати рух вантажівок у чотирьох КПП з України. До польських перевізників приєдналися місцеві аграрії, висунувши свої вимоги щодо ввезення українського зерна на територію Польщі.

У січні 2024 року польські перевізники й фермери досягли угоди з урядом і зупинили протест.

Але вже в лютому польська профспілка фермерів "Солідарність" знову почала блокувати рух. На сайті "Солідарності" анонсували, що акція протесту триватиме щонайменше до 10 березня, блокуватимуть усі прикордонні переходи між Польщею та Україною.

27 лютого польський прем'єр Дональд Туск сказав, що Польща може розширити ембарго проти українських продуктів, оскільки, за його словами, продукти та сільськогосподарська сировина з України становлять серйозну демпінгову загрозу для економіки країни. Він заявив, що тривають переговори з українською стороною про тимчасове закриття кордону для торгівлі.

У Мінінфраструктури України у відповідь заявили, що ніхто з української сторони не веде переговорів щодо закриття кордонів із Польщею, оскільки це питання виживання у війні з російським агресором. Таке рішення "не буде вигідно нікому, окрім спільного ворога", додали у відомстві.

10 березня Державна прикордонна служба України поінформувала, що польські фермери розблокували пункт пропуску "Краковець", проте там залишається черга з вантажівок. Ще на п'яти напрямках блокада триває.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати