Світ

Прокуратура Польщі клопотатиме про арешт 43 росіян у справі про Смоленську катастрофу

1 квітня 2025, 18.23 Этот материал также можно прочитать на русском

Польське розслідування встановило серйозні порушення у понад 60 розділах звітів російських судмедекспертів, розповів Шварц Фото: ЕРА (архів)

Національна прокуратура Польщі клопотатиме про розшуковий арешт 43 російських судмедекспертів, які займалися розтином тіл жертв Смоленської авіакатастрофи, яка сталася 2010 року. За даними розслідування, надані ними висновки містили багато неправдивої інформації. Про це повідомив прокурор Кшиштоф Шварц, його цитує РАР.

За словами Шварца, який керує слідчими діями, крім головного розслідування, ведуть також п'ять інших проваджень, пов'язаних зі Смоленською трагедією. Одне з кількох найважливіших із них, каже він, – це розслідування неправдивих свідчень, які надали російські спеціалісти.

"Ми встановили поза будь-яким сумнівом, що судово-медичні висновки про розтини жертв катастрофи, які підготували російські лікарі для цілей поточного розслідування катастрофи польського літака, містили багато неправдивої інформації", – заявив прокурор.

Він поінформував, що у зв'язку із цим слідство ухвалило постанови про висування обвинувачень загалом 43 російським експертам, що стосуються 61 розтину жертв катастрофи. За словами Шварца, російські лікарі вказали неправдиві дані про відсутність ідентифікаційних ознак на тілі жертв і серйозних тілесних ушкоджень і склали неправильні описи тілесних ушкоджень і органів, яких не було. Він наголосив, що такі серйозні порушення виявили в понад 60 розділах, що, на думку Польщі, вказує на ознаки злочину – навмисного "чи через лінощі або через некомпетентність", бо, ймовірно, деякі з протоколів склали методом копіювання й вставки.

"Російська сторона має надати свою версію, чому сталися такі порушення", – наголосив прокурор.

Хоча Польща зверталася до РФ із проханням про правову допомогу, остання відмовилася співпрацювати у роз'ясненні цього провадження, посилаючись на Європейську конвенцію про взаємну допомогу в кримінальних справах.

"Я думаю, що тому ми будемо подавати до суду заяви про оголошення обшуку, який потрібен для того, щоб призначити обшук за ордером і розпочати міжнародний розшук. Це провадження не можна залишати в підвішеному стані", – заявив Шварц.

Gazeta Prawna пояснює, що розшуковий арешт застосовують до осіб, яких не можуть доправити до правоохоронних органів, бо вони не відповідають на виклики, переховуються або їхнє місцеперебування неможливо встановити. Тоді прокурор подає до суду клопотання про арешт підозрюваних, навіть якщо їх іще не допитали. Суд розглядає клопотання за їх відсутності й, якщо дотримані всі умови, може ухвалити постанову про їх тимчасове затримання. Далі видають ордер на арешт або міжнародний ордер на арешт. Підозрюваних після затримання доправляють до суду для допиту й можливого продовження строку тримання під вартою.

Контекст

Літак Ту-154, у якому перебували президент Польщі Лех Качинський із дружиною та 86 членами урядової делегації, розбився під Смоленськом 10 квітня 2010 року. Усі люди, які були на борту, загинули.
За версією Росії, авіакатастрофа сталася після вимоги на той час командувача повітряних сил Польщі Анджея Бласіка йти на приземлення, попри складні метеоумови. У Польщі цю версію відкидають.
У лютому 2016 року Польща ініціювала повторне розслідування обставин катастрофи, а 2017-го вирішила висунути обвинувачення в навмисному провокуванні трагедії двом російським авіадиспетчерам і невідомій людині, яка перебувала у вежі контролю польотів. Кремль відкинув обвинувачення.
У фільмі урядової підкомісії Польщі з розслідування Смоленської катастрофи, який презентували 10 квітня 2017 року, ішлося про те, що на борту літака Ту-154 перед зіткненням із землею, імовірно, стався вибух термобаричного заряду. 14 жовтня 2017 року тодішній міністр оборони Польщі Антоній Мацеревич заявив, що слідство виявило момент вибуху на самописці з літака Качинського. У Слідкомі РФ заявили, що перевіряли версію про вибух на борту літака і не виявили підтверджень.
У квітні 2018 року польська урядова підкомісія заявила, що на борту літака сталося щонайменше два вибухи. 7 вересня польські слідчі у Смоленську завершили огляд уламків літака.
12 жовтня Парламентська асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію з вимогою до Росії повернути Польщі уламки літака Ту-154М. Росія відмовилася їх повертати.
У березні 2019 року видання Sieci написало, що британські експерти виявили на зразках уламків літака сліди вибухових речовин, зокрема тротилу.
11 квітня 2022 року польська підкомісія з питань повторного розслідування авіакатастрофи заявила, що причиною аварії став "акт незаконного втручання російської сторони".
У травні 2022 року окружний суд Варшави заочно заарештував російського авіадиспетчера Віктора Риженка, який, на думку експертів, неправильно скерував літак, дав екіпажу літака неправдиві дані, запевнив екіпаж, що вони перебувають на курсі й на траєкторії, що й призвело до катастрофи під Смоленськом. Також його звинувачували у тому, що він надто пізно подав команду на вихід на друге коло.