$38.15 €41.26
menu closed
menu open
weather 0 Київ

Росія звинуватила Азербайджан у порушенні домовленостей щодо Нагірного Карабаху, Азербайджан відповів, що "Нагірного Карабаху" не існує

Росія звинуватила Азербайджан у порушенні домовленостей щодо Нагірного Карабаху, Азербайджан відповів, що "Нагірного Карабаху" не існує Азербайджан висунув вимогу до Росії "не використовувати вислів "Нагірний Карабах"
Фото: mod.gov.az
Міноборони РФ 26 березня заявило, що Азербайджан порушив тристоронні домовленості щодо Карабаху, і закликало його відвести війська "у вихідне положення". Повідомлення опубліковано на сайті військового відомства РФ 26 березня.

24 березня Вірменія заявила, що збройні сили Азербайджану рушили вперед у районі Нагірного Карабаху. У Вірменії закликали "російські миротворчі війська, у зоні відповідальності яких відбувається провокація", вжити заходів. У міноборони Азербайджану це заперечували, заявивши, що "відбувається уточнення позицій і місць дислокації".

Міноборони РФ увечері 26 березня заявило, що "збройні сили Азербайджанської республіки... зайшли в зону відповідальності російського миротворчого контингенту на території Нагірного Карабаху і виставили спостережний пост".

У заяві зазначено, що Азербайджан завдав чотирьох ударів безпілотником Bayraktar-TB2 "по підрозділах збройних формувань Нагірного Карабаху в районі населеного пункту Фурух".

Росія стверджує, що "вживає заходів для врегулювання ситуації" і що Азербайджану "надіслано заклик щодо відведення військ".

Міноборони Азербайджану у відповідь заявило, що нічого не порушувало, і закликало РФ "відповідно до положень тристоронньої заяви забезпечити повне виведення залишків вірменської армії та незаконних вірменських збройних формувань із територій Азербайджану".

Азербайджан також висунув вимогу "не використовувати вислів "Нагірний Карабах" і правильно вказувати назву територій Азербайджану", уточнивши, що назва села, згаданого в заяві, не Фурух, а Фаррух.

Також в Азербайджані вважають, що заява РФ "суперечить характеру двосторонніх відносин" і декларації про союзницьку взаємодію.

26 березня ситуацію прокоментувало МЗС Вірменії. У відомстві вважають, що заяви Азербайджану свідчать про те, що "метою політики систематичного насильства і терору Азербайджану є етнічні чистки вірменських населених пунктів Нагірного Карабаху", і впевнені, що агресія Азербайджану в зоні відповідальності миротворчого контингенту РФ у Нагірному Карабасі була заздалегідь спланована.

У Вірменії заявили, що інциденту 24 березня передували обстріли вірменських населених пунктів та об'єктів цивільної інфраструктури, а також погрози, які транслюють через гучномовець протягом кількох днів. Окрім того, стверджують у Вірменії, Азербайджан "кілька тижнів поспіль підриває роботу життєво важливого газопроводу, ставлячи населення Нагірного Карабаху на межу гуманітарної катастрофи".

МЗС Вірменії підкреслило, що мета вимоги Азербайджану про виведення сил самооборони вірменського населення Нагірного Карабаху – "завершити свою лінію політики етнічних чисток та з новою силою реалізувати політику геноциду вірмен Арцаху".

Контекст

1991 року Нагірний Карабах за підтримки Вірменії оголосив про незалежність від Азербайджану. Це призвело до бойових дій, які тривали до 1994 року. Збройний конфлікт завершився підписанням Бішкекського протоколу про перемир'я та припинення вогню, але іноді між сторонами виникають збройні сутички.

27 вересня 2020 року в Нагірному Карабасі спалахнув наймасштабніший протягом останніх років воєнний конфлікт, який тривав півтора місяця. Сторони використовували танки, важку артилерію та авіацію.

У ніч на 10 листопада представники Вірменії, Азербайджану та Росії (як посередника) підписали заяву про припинення війни в Карабасі. Згідно з домовленостями, вздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі розмістили 1960 російських миротворців. Азербайджан дістав право зайняти три райони – Кельбаджарський, Агдамський та Лачинський.

Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян говорив, що це рішення було для нього дуже важким, але безальтернативним. Президент Азербайджану Ільхам Алієв стверджував, що Пашиняна "змусили" підписати документ, "максимально вигідний" для Баку.

За час конфлікту загинуло кілька тисяч людей із кожного боку.

Після підписаної мирної угоди між сторонами періодично виникають конфлікти та перестрілки. Зокрема, у січні 2022 року міністерство оборони Вірменії заявило про загибель трьох своїх військовослужбовців на кордоні з Азербайджаном.