+1 Київ
Служба зовнішньої розвідки Естонії занепокоєна реальною загрозою нападу Росії на Україну і країни Балтії через Білорусь. Про це йдеться у звіті спецслужби про зовнішні загрози Естонії 2021 року, фрагменти якого цитує "Радіо Свобода" 26 лютого.
У документі йдеться про те, що Білорусь унаслідок політичної кризи 2020 року стала "військовим округом Росії". Саме через це загроза нападу Росії через Білорусь на Україну і країни Балтії є цілком реальною.
"Враховуючи географічне розташування і територіальне охоплення, Білорусь є необхідною буферною зоною для Росії й виконує свої завдання на західному стратегічному напрямку. Під час кризи або війни Росія може використати Білорусь як плацдарм і розмістити там свої війська, перекриваючи доступ НАТО до Сувалкського коридору, який забезпечує рух у повітряному просторі сусідніх країн і встановлення наземного зв’язку з Калінінградською областю Росії", – указано у звіті.
Наступні російсько-білоруські військові навчання "Захід" мають відбутися цього року, і уряд Олександра Лукашенка дедалі більше буде залежати від підтримки Росії, зокрема у військовій сфері.
"Якщо Росія побачить, що протестувальники близькі до перемоги, тоді ми не можемо виключити військове втручання Росії, оскільки Республіка Білорусь надзвичайно важлива для Росії у стратегічному плані. Поки що ми не бачимо, що Росія хоче якось рекламувати свою діяльність. Зараз народ Республіки Білорусь жодним чином не налаштований проти Росії, і метою Кремля, звичайно, є підтримка цієї ситуації. Однак чим довше Кремль підтримує Лукашенка у владі, тим більше розуміння того, що Росія стоїть за ним", – сказав керівник департаменту зовнішньої розвідки Естонії Мікк Марран.
У вересні минулого року відбулися тактичні навчання "Слов'янське братство 2020", у яких брали участь російські та білоруські військові. Загалом було залучено до 1500 військовослужбовців та використано понад 150 одиниць авіаційної, бойової та спеціальної техніки.
По всій Білорусі з 9 серпня тривають масові акції протесту. Учасники демонстрацій вважають, що результати голосування на виборах президента сфальсифіковано. За офіційними даними, перемогу здобув Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи засвідчували протилежну картину – упевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявила про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.
Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, уперше в історії Білорусі її не анонсували і не транслювати на телебаченні. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнали інавгурації Лукашенка.
