$41.43 €43.47
menu closed
menu open
weather -1 Київ
languages

"Щоб не було можливості платити міліції, військовим". Тихановська закликала посилити санкції проти режиму Лукашенка

"Щоб не було можливості платити міліції, військовим". Тихановська закликала посилити санкції проти режиму Лукашенка Тихановська: Потрібно блокувати режим на економічному рівні, щоб не було можливості платити міліції, військовим
Фото: Светлана Тихановская / Telegram
Лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська 8 червня заявила, що єдиним способом нашкодити режиму Олександра Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі, є санкції. Про це Тихановська сказала журналістам Radio Free Europe/Radio Liberty у Празі.

Вона закликала посилити обмежувальні заходи і сказала, що світ має зрозуміти, що зараз переживають білоруси.

Нові санкції проти Білорусі введуть до 17 червня, про це Тихановська сказала в інтерв'ю "Настоящему времени", яке опубліковано 8 червня.

"Усі ми розуміємо, що потрібно блокувати режим на економічному рівні, щоб не було можливості платити міліції, військовим. Ці люди не те щоб внутрішньо підтримують режим, але змушені виконувати накази. І якщо це станеться, тоді не буде жодного іншого виходу із ситуації, що склалася, окрім як почати діалог представників режиму з громадянським суспільством. Це те, чого ми домагаємося, щоб прийти до нових, чесних виборів", – сказала вона.

В Євросоюзі наступного тижня можуть схвалити санкції проти Білорусі через примусове приземлення літака Ryanair у Мінську. Про це 8 червня повідомив редактор Radio Free Europe / Radio Liberty Рікард Йозвяк.

За його даними, ЄС схвалить замороження активів і заборону на видавання віз сімом фізичним особам та  одній організації, які вважають відповідальними за примусове приземлення рейсу Ryanair.

Контекст

9 серпня 2020 року в Білорусі відбулися вибори президента, після яких почалися масові акції протесту незгодних із результатами голосування. За офіційними даними, перемогу в них здобув  Лукашенко, який перебуває при владі з 1994 року, за нього проголосувало 80,1% виборців. Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи демонстрували протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі і водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно вони дістали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.

23 вересня Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, вперше в історії Білорусі її не анонсовали і не транслювали по телебаченню. Низка держав, серед яких США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.

Опозиція наполягає на проведенні нових виборів у Білорусі. Лукашенко заявив, що спершу у країні треба змінити конституцію (проєкт нової конституції, за його словами, презентують 2021 року), а вже після цього провести нові вибори.

Євросоюз у жовтні минулого року ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. До цих санкцій приєдналася й Україна. Тоді ж санкції за фальсифікацію виборів і розгін демонстрацій ввів мінфін США.

У листопаді ЄС ввів санкції проти Лукашенка і ще 14 білоруських чиновників. У грудні ЄС ввів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи стосувалися 29 осіб і семи організацій.

У лютому санкції проти "громадян Білорусі, відповідальних за підрив білоруської демократії", ввели США й Великобританія.

У березні окремий пакет національних і регіональних санкцій проти представників режиму Лукашенка погодили країни Балтії. МЗС Латвії зазначало, що в санкційному списку 277 осіб.