+2 Київ
"Якщо говорити про путінський час, то хтось прозрів пізніше, 2003-го, 2008-го, 2012-го, хтось, може, і тепер має ілюзії, але для мене із самого початку все було зрозуміло – щойно я глянув у ці безсоромні очі. Мене зараз запитали: "Чи не настав час їхати?" Я кажу: "Мені треба було тоді їхати, просто після зустрічі в Кремлі в січні 2001 року". Політичний режим [президента Володимира] Путіна несумісний зі свободою. І це було зрозуміло відразу. І що вільна, незалежна людина з гідністю, з ліберальними уявленнями про правила, гідність людини, – зрозуміло, вона щонайменше маргінал", – сказав Шендерович.
За його словами, "іншою точкою відліку" стало вбивство опозиціонера Бориса Нємцова у лютому 2015 року в Москві.
"Тут ніхто нікому не порадник – хто хоче виїхати, має виїхати, хто хоче залишитися, має залишитися, немає тут однієї правильної позиції. Повторюю, для мене дуже важливим є відчуття внутрішнього зв'язку з тими, хто мене слухає та читає, і я постараюся підтримувати цей зв'язок. Жодних обітниць я не даю, принаймні це погане клеймо, яке на мене повісили, – це не привід грюкати дверима. Господи, подумаєш, іноземний агент, мало що я за 20 років про себе читав! Це окремий великий файл, "справжнє життя Шендеровича". Те, що "шендеровичі продали Росію", я, між іншим, ще за 10 років до Путіна читав, тож нічого нового я не дізнався", – пояснив письменник.
