Як зазначає ЗМІ, заступник держсекретаря політичного офісу прем'єр-міністра Угорщини Мартон Угрошді й провідний науковець, який підтримує Орбана, Аттіла Демко разом зі співробітниками угорського посольства у Вашингтоні розпочнуть 11 грудня дводенний захід, організований консервативним аналітичним центром Heritage Foundation. Пізніше The Guardian прибрав імена Угрошді й Демка зі своєї новини.
Першого дня заплановано панельні дискусії про війну в Україні, а також на такі теми, як "трансатлантичні культурні війни". Очікували, що серед гостей буде Келлі Керрі, колишня амбасадорка при тодішньому президентові Дональді Трампі, однак вона відмовилася. Також на заході має бути Магор Ерней, міжнародний директор Центру фундаментальних прав, інституту, який організував CPAC (Консервативну конференцію політичних дій) в Угорщині.
За словами джерела журналістів у Республіканській партії, декого із присутніх, зокрема членів Конгресу від Республіканської партії, було запрошено взяти участь у переговорах за зачиненими дверима наступного дня.
Зустріч відбудеться на тлі напружених дебатів у Вашингтоні щодо майбутнього України. Минулого тижня Білий дім попередив, що без дій Конгресу гроші на закупівлю зброї та обладнання для Києва закінчаться до кінця року.
Дипломатичне джерело, наближене до посольства Угорщини, заявило журналістам, що Орбан упевнений, що допомога Україні не пройде в Конгресі. Саме тому він намагається заблокувати допомогу і з боку ЄС.
Heritage Foundation очолює "Проєкт 2025" – коаліцію, яка готується до створення наступної ймовірної консервативної адміністрації президента. Цей аналітичний центр також виступав різко проти допомоги США Україні.
Контекст
США надають допомогу Україні переважно за системою "президентського скорочення" запасів Пентагону. Окрім того, США допомагають Україні в межах Ініціативи сприяння безпеці України (USAI) у тривалішій перспективі – укладаючи контракти із промисловістю на виробництво зброї.
20 жовтня президент США Джо Байден подав запит до Конгресу на додаткове фінансування на суму приблизно $106 млрд. Воно, зокрема, передбачало допомогу Україні ($61,4 млрд, найбільший пакет) та Ізраїлю ($14,3 млрд).
Спікер Палати представників Майк Джонсон, зі свого боку, 30 жовтня презентував законопроєкт, який передбачає окреме виділення $14,3 млрд для Ізраїлю. Його 2 листопада підтримала Палата представників, проте 7 листопада демократи в Сенаті заблокували допомогу Ізраїлю окремо від України.
15 листопада Палата представників ухвалила тимчасовий законопроєкт, щоб уникнути шатдауну. Цього самого дня документ без фінансування України та Ізраїлю схвалив Сенат США, а 16 листопада підписав Байден.
У Пентагоні 16 листопада закликали Конгрес США якнайшвидше ухвалити законопроєкт про додаткову фінансову допомогу Україні та Ізраїлю. Директорка з бюджету президента США Байдена Шаланда Янг попередила, що у США повністю закінчаться ресурси для надання допомоги Україні до кінця календарного року, повідомило 4 грудня Bloomberg. Янг попередила конгресменів, що бездіяльність "поставить на коліна" Україну на полі бою й уже досягнуті нею успіхи опиняться під загрозою.
6 грудня законопроєкт не пройшов процедурного голосування в Сенаті США. Документ було заблоковано, оскільки представники Республіканської партії наполягали на посиленні заходів щодо контролю міграції на кордоні США з Мексикою.
Байден назвав "політичним шантажем" відмову республіканців підтримати законопроєкт, зазначивши, що "ставки надто високі, а наслідки надто значні".