Колегія суддів вирішила: доказів того, що саме Кочнер замовив злочин, недостатньо. Водночас судді наголосили, що виправдувальний вирок – це "не рішення про невинуватість", але презумпція невинуватості "зобов'язує державу нести тягар доведення", а достатніх доказів провини бізнесмена зібрано не було.
Суд дійшов висновку, що вбивство Куцяка замовила і спланувала спільниця Кочнера Олена Жужова. Її засудили до 25 років позбавлення волі.
Суд охарактеризував Жужову як жінку, яка залежала від Кочнера не лише фінансово, а й емоційно, вона нібито хотіла позбавити бізнесмена проблем (Куцяк присвячував йому свої розслідування). Водночас журналісти SME зазначили, що суд не вказав, звідки у Жужової, котра, за даними слідства, "жила тільки на те, що їй дав Кочнер", €50 тис., які вона заплатила за вбивство Куцяка.
Олена Жужова (у центрі) під час одного із судових засідань у 2019 році. Фото: EPA
Прокурори вимагали для Кочнера і Жужової довічного ув'язнення. Судді пояснили, що ухвалили м'якший вирок, оскільки психологічна експертиза засвідчила, що виправлення Жужової можливе, "навіть якщо ймовірність мала".
Сім'ї Куцяка і його нареченої Мартіни Кушнірової мають намір оскаржити вирок у Верховному суді.
Батьки журналіста сказали, що вирок "заскочив їх зненацька".
Президентка Словаччини Зузана Чапутова заявила у Facebook, що розчарована і здивована рішенням суду. Глава держави наголосила, що, однак, навіть за таких "несподіваних вироків" важливо поважати рішення суду і важливо дочекатися вердикту вищої інстанції.
"Ми не можемо стерти із цього світу корупцію, злочинність і зло, але ми можемо побудувати державу, яка може за них карати. Не втрачатимемо віри, навіть якщо зараз це складно", – написала президентка.
Кочнера вдруге виправдали у цій справі. У вересні 2020 року Спеціалізований кримінальний суд у Пезинці ухвалив виправдувальний вирок і Кочнеру, і Жужовій, але Верховний суд скасував його і передав справу на повторний розгляд, який завершили вчора.
Видання Euractiv назвало Кочнера "мультимільйонером". Центр із дослідження корупції та організованої злочинності (OCCRP) зазначив, що Кочнер був "невід'ємною частиною словацької еліти", вів публічний спосіб життя, часто з'являвся на сторінках таблоїдів і в телевізійних ефірах. Але непублічно він був "занурений у світ організованої злочинності", і Куцяк разом із виданням Aktuality.sk збирав докази цього.
На попередніх стадіях судового розгляду Кочнер заперечував свою причетність до злочину.
"Я не святий, але й не вбивця. Я, звісно, не дурень, який не розуміє, до чого призведе вбивство журналіста", – сказав він присяжним 2020 року.