+14 Київ
"НТВ періоду розквіту... Тоді працювалося добре. Це було справді свіже повітря. І всі думали, що це весна, але час показав, що це лише відлига і попереду ядерна путінська зима, коли ніщо живе і розумне вижити не може. Але тоді це здавалося чимось натхненним і привабливим, після знаменитого розгрому НТВ і після того, як новини припинили бути їхньою професією (слоган старої команди НТВ), я саме і пішов. Навіть після звільнення з НТВ надія залишалася. Був "Пятый канал", який ставав лідером російського мовлення, потім був "Дождь" – ще один більший ковток повітря, ще більша надія на щось європейське, здорове, розумне, вічне. Потім РЕН ТВ – теж останній оплот опозиційного ТБ у тодішній Росії. І я щоразу в останній вагончик, що йде в мордор демократії, все-таки стрибав", – розповів телеведучий.
Гордон запитав, чи тоді Суханов помічав, що відбувається з російським суспільством, чи бачив ті "глибинні виразки, які привели до сьогоднішнього стану Росію".
"Тоді такого абсолютного відчуття та розуміння, що все йде не туди, не було. Я не брешу. Все-таки були сигнали чогось хорошого. Це, напевно, заважало зрозуміти трагічність ситуації. А потім ще вік. Це мені зараз 48, можливо, якби мені тоді було 48, я б більше помічав", – сказав Суханов.
Він зазначив, що йому "дозволялося значно більше, ніж іншим ведучим".
"Якщо взяти останній етап роботи на російському телебаченні, це РЕН ТВ. Коли анексували Крим і я бачив, як вигадували новини та міфи про Україну, я відверто посилав їх до дідька на літучках. В ефірі я жодного слова не сказав, що в Україні є фашисти. Інших примушували, а мені – "Ну ок, добре". Навіть більше, мені дозволяли жорстко, категорично розмовляти з тодішніми депутатами "держдури", – наголосив Суханов.
Водночас, повідомив телеведучий, і йому надходили погрози.
"Коли 2014 року я остаточно вирішив про політичну еміграцію, я тричі подавав заяву на звільнення. Не тому, що я намагався шантажувати. Я розумів, що нічого хорошого вже не буде. Це зовсім не той інформаційний простір, не те телебачення". Це зомбопропаганда, яка набирала обертів. Цей молох розкручувався з новою силою. У вересні 2014 року я приніс чергову заяву і сказав: "Ви можете її порвати, викинути, не підписувати, просто знайте, що квиток до Києва вже куплено". На що мені тоді сказали: "Ти ж розумієш, це квиток в один кінець?"
Війна Росії проти України. Головне (оновлюється)
