Щорічні навчання "Хань Куан" розпочнуться 9 липня і триватимуть 10 днів. Тренування мобілізують понад 22 тис. резервістів і будуть безпрецедентними за тривалістю й масштабом.
За словами голови відділу спільного бойового планування міністерства оборони Тун Чжі-сіна, сценарії навчань передбачають "спільну вогневу атаку й морське переправлення десантної групи комуністичної армії", а збройні сили Тайваню відпрацьовуватимуть побудову "ланцюга ударів" із використанням високоточних атак із моря й повітря.
Президент Китайської Республіки Лай Цинде заявив, що протягом останніх років Тайвань постійно готується до "війни без порохового диму від пострілів", наприклад, до китайського проникнення і дезінформаційних атак.
Управління у справах Тайваню КНР не коментувало ситуації.
У травні Financial Times писала, що китайська армія може будь-якої миті напасти на Тайвань.
Контекст
Тайвань (офіційна назва – Китайська Республіка) і Китайську Народну Республіку розділяє Тайванська протока. Із 1949 року Тайванем керує власна адміністрація, там зберігають прапор і деякі інші атрибути Китайської Республіки, яка була на материку до приходу до влади Комуністичної партії Китаю, але офіційно він не проголошує своєї незалежності. Згідно з офіційною позицією КНР, острів вважають однією із провінцій Китаю.
Протягом останніх років відносини між Китаєм і Тайванем погіршилися. 2021 року глава КНР Сі Цзіньпін пообіцяв провести мирне "возз'єднання" з Тайванем. Тайбей у відповідь пообіцяв захищати свою свободу й наголосив, що лише народ Тайваню може вирішувати своє майбутнє.
1979 року Конгрес США ухвалив закон про відносини з Тайванем, згідно з яким США можуть постачати туди оборонне озброєння і є гарантом безпеки острова. Адміністрація колишнього президента США Джо Байдена підтримувала Тайвань і надавала острову військову допомогу на сотні мільйонів доларів.
Улітку 2023 року тепер уже колишній держсекретар США Ентоні Блінкен заявляв, що США не підтримують незалежності Тайваню, але допоможуть йому захистити себе.