-2 Київ
Він зазначає, що хоча острів формально може не бути наступним об'єктом американського тиску, у Копенгагені вважають, що Трамп має намір досягти контролю над Гренландією до закінчення свого президентського строку. Тривогу посилило призначення губернатора Луїзіани Джеффа Лендрі спецпосланником у Гренландії. Сам Лендрі відверто заявляв, що готовий працювати над введенням острова до складу США. Цей сигнал у Данії розцінили як прямий політичний тиск.
Проблема для прем'єр-міністерки Данії Метте Фредеріксен та сама, що й для Європи загалом: у них мало козирів у руках у світі, де сила – це право, яке встановлює Трамп. Вони збудували всю свою економічну й оборонну політику на правилах і союзницькому порядку, який створили США для союзників після Другої світової війни. Тепер вони надто залежні від американської зброї. Усій Європі час прислухатися до тривоги, яку зараз висловлює Данія, зазначає автор.
Фредеріксен підкреслює, що захоплення Гренландії суперечить міжнародному праву, волі місцевого населення й союзницьким відносинам усередині НАТО. Однак, як визнають у Копенгагені, ці аргументи мало діють в умовах політики сили, яку дедалі активніше демонструє Вашингтон.
За оцінками аналітиків, США цікавлять не так питання безпеки, як доступ до ресурсів. У Гренландії зосереджені значні запаси рідкісноземельних металів, а також нафти й газу, зокрема в арктичних районах, на які претендує Данія. Вашингтон уже має військову присутність на острові, але може посилити її під приводом безпеки.
Данія не має ані військових, ані економічних інструментів для протистояння США й побоюється ймовірного тиску за лінією торгівлі, підтримки України й спільної безпеки. Експерти попереджають, що ситуація навколо Гренландії стає прикладом руйнування колишнього світового порядку й повернення до жорсткої конкуренції великих держав, де вирішальним чинником знову стає сила, а не правила.
