"[Байден] ніколи не хоче діяти нерішуче у сферах, де він занепокоєний, у сферах, де, як він відчуває, дії російського уряду або російського керівництва шкодять інтересам США. І він, звичайно, не має наміру діяти нерішуче на цій зустрічі – публічно або віч-на-віч", – сказала вона.
Псакі додала, що пріоритет США – рухатися в напрямку "стабільніших і більш передбачуваних відносин із Росією".
Саміт президентів США і РФ відбудеться в Женеві (Швейцарія) 16 червня, повідомляли в Кремлі. Глави держав обговорять актуальні питання міжнародного порядку денного, "зокрема боротьбу з пандемією коронавірусу і врегулювання регіональних конфліктів". Зустріч Байдена з Путіним підтвердили й у Білому домі.
Псакі розповідала, що на зустрічі Байден планує говорити з Путіним про ситуацію в Україні і Білорусі. Заступник глави МЗС України Євгеній Єнін 28 травня повідомив, що перед самітом Байден поговорить з українським президентом Володимиром Зеленським.
Перша розмова Байдена з Путіним відбулася 28 січня 2021 року. За інформацією Псакі, Байден висловив занепокоєння через арешт російського опозиційного політика Олексія Навального, а також торкнувся теми участі Росії в масштабній кампанії кібершпигунства. Також президенти обговорили низку інших питань, серед яких загострення ситуації на сході України.
У березні в російсько-американських відносинах виникла криза після інтерв'ю Байдена, опублікованого 17 березня, в якому він назвав Путіна вбивцею і заявив, що той заплатить за втручання в американські вибори у 2020 році.
18 березня Путін відповів на слова Байдена. Він побажав американському колезі здоров'я і додав: "Хто як обзивається, той сам так називається". Путін також запропонував Байдену 19-го або 22 березня поговорити в "прямому ефірі" про двосторонні відносини Росії та США і про стратегічну стабільність.
Друга розмова двох президентів відбулася 13 квітня на тлі ескалації ситуації на сході України. Байден підкреслив "незмінну підтримку Сполученими Штатами суверенітету і територіальної цілісності України", висловив занепокоєння нарощуванням військової присутності Росії на кордоні з Україною та в окупованому Криму, а також запропонував Путіну провести в третій країні зустріч на найвищому рівні "для обговорення всього спектра питань, що стоять перед Сполученими Штатами і Росією".
У березні – квітні США ввели кілька пакетів санкцій проти РФ за отруєння і переслідування російського опозиціонера Олексія Навального і втручання в американські вибори. Також США вирішили вислати з країни 10 співробітників російського посольства у Вашингтоні. За даними Білого дому, серед них є представники російських спецслужб.
Росія у відповідь опублікувала список американців, яким заборонила в'їзд на територію країни. Серед них – генпрокурор США Меррік Гарланд і директор ФБР Крістофер Рей. Окрім цього, вислали 10 співробітників посольства США в Москві, а американському послові Джону Саллівану було рекомендовано повернутися на батьківщину для консультацій.
До того ж 14 травня прем'єр-міністр Росії Михайло Мішустін підписав розпорядження, що затвердило перелік держав, які влада РФ звинувачує в недружніх діях. До нього увійшли дві країни – США і Чехія. Згідно з документом, дипломатичні представництва США не можуть брати до себе на роботу громадян РФ.
0 Київ
