Веньбінь сказав, що МКС "має займати об'єктивну позицію, уникати подвійних стандартів та уникати політизації".
Він також зазначив, що "Китай і далі відіграватиме об'єктивну та справедливу роль в "українській кризі" й відіграватиме конструктивну роль у мирних переговорах", цитує його Sky News.
Контекст
17 березня МКС видав ордер на арешт Путіна й російської дитячої омбудсменки Марії Львової-Бєлової. Їх підозрюють у незаконній депортації дітей з окупованих районів України в Росію.
Тепер Путін має офіційний статус підозрюваного у скоєнні міжнародного злочину – незаконної депортації й переміщення українських дітей, зазначили в Офісі генпрокурора України.
Спікер Путіна Дмитро Пєсков, коментуючи рішення МКС, заявив, що у Кремлі "сам підхід до питання вважають обурливим і неприйнятним".
МКС розглядає злочини проти людяності, випадки геноциду й воєнних злочинів. Він діє на підставі Римського статуту, ухваленого 1998 року, який набув чинності з 2002 року. Юрисдикція суду поширюється лише на держави, які ратифікували Римський статут. Його підписало й ратифікувало 122 країни, 31 – лише підписала.
Росія підписала цей документ 2000 року, але не ратифікувала. 16 листопада 2016 року Путін доручив МЗС РФ повідомити генерального секретаря ООН про намір Москви покинути Римський статут. У МЗС РФ звинуватили МКС у неефективній та односторонній роботі, а також заявили, що суд не виправдав покладених на нього надій.
Україна підписала Римський статут 2000 року. Вона також досі не ратифікувала його, але 2015 року повідомила МКС про визнання його юрисдикції щодо злочинів проти людяності й воєнних злочинів, скоєних із моменту початку агресії РФ.