За словами міністра, необхідно враховувати найгірші сценарії розвитку подій. Він зазначив, що Польща й Литва спільно відповідають за одну з найчутливіших точок НАТО – Сувальський коридор. Це ділянка кордону Польщі з Литвою, яка теоретично може стати сухопутним коридором із союзниці РФ Білорусі до Калінінградської області РФ.
За словами міністра закордонних справ, у межах побудови нової стратегії безпеки Литва має також зміцнювати регіональне партнерство із країнами Північної Європи та Балтії і "навчатися в України щодня".
Ландсбергіс наголосив, що Сполучені Штати Америки "були й мають залишатися головною опорою безпеки НАТО й Литви", а Німеччина, яка оголосила про розміщення у Литві своєї бригади із 5 тис. солдатів, стає європейською стратегічною опорою безпеки.
На думку глави литовської дипломатії, його країна має виділяти на оборону 4% ВВП. У проєкті бюджету на наступний рік із цією метою передбачено 2,71% ВВП. Деякі експерти стверджують, що Литва має витрачати щонайменше 3% ВВП.
За словами Ландсбергіса, Литві необхідно "готуватися до найгіршого сценарію розвитку подій".
"Ми маємо відкрито визнати, що підтримки, наданої Україні, може виявитися недосить для перемоги у війні", – заявив міністр закордонних справ Литви. Він не відкинув, що Україна буде змушена вести переговори з Росією, а це означатиме перемогу президента країни-агресора РФ Володимира Путіна. "А для нас це буде день, коли ми почнемо відраховувати час до наступної війни Росії з іншим сусідом", – підкреслив Ландсбергіс.