+2 Київ
10 січня в Білорусі триває 155-ий день протестів проти фальсифікації президентських виборів і розправи з боку правоохоронних органів. Про це повідомило "Радые Свабода".
Марші солідарності, пікети та флешмоби відбулися у Бресті, Вітебську, Гродні, Могильові, Молодечному, Новогрудку та інших містах Білорусі. Наймасовіші акції провели в Мінську. Участь у них узяла майже 1 тис. осіб.
За інформацією "Радые Свабода", під час маршів люди скандували: "У рік бика без щура!", "Вір! Ми можемо! Переможемо!", "Живе Білорусь!".
Журналісти зазначили, що понад місяць у Мінську не проводили масових акцій протесту з міркувань безпеки. Силовики в неділю не встигали розігнати дворові акції, які не координують з одного центру, тому "затриманих мало, станції метро не закрито, мобільний інтернет не вимкнено", повідомило "Радые Свабода".
За інформацією волонтерського Telegram-каналу "Списки задержанных", 10 січня в Мінську стало відомо про трьох затриманих. У списку затриманих 8 та 9 січня – 15 прізвищ, зазначили волонтери.
З 9 серпня, коли в Білорусі почалися масові мітинги проти результатів президентських виборів, до 31 грудня у країні затримали 25 326 осіб. Про це 6 січня повідомив правозахисний центр "Весна" спільно з волонтерською службою.
Із 9 серпня 2020 року в Білорусі тривають масові акції протесту незгодних із результатами голосування на виборах президента. За офіційними даними, перемогу в них здобув на той момент глава держави Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців (він очолював країну з 1994 року). Друге місце з 10,1% голосів посіла білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи подавали протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів. Тихановська заявляла 28 листопада, що в Білорусі під час протестів загинуло вісім осіб.
У причетності до протестів у Білорусі Лукашенко неодноразово звинувачував сусідні країни, зокрема Україну, Польщу, а також Литву. Вони свою причетність до мітингів неодноразово спростовували.
Путін був одним із лідерів, які першими привітали Лукашенка з перемогою, – наступного дня після виборів, ще до оголошення офіційних результатів. Після виборів Лукашенко заявив про бажання "зберегти спільну батьківщину з Росією". Два президенти обговорювали "спроби втручання в Білорусь ззовні". Лукашенко говорив, що Росія за першого запиту надасть Білорусі "всебічну допомогу" щодо гарантування безпеки. За словами Путіна, Росія на прохання Лукашенка сформувала резерв із силовиків для допомоги білоруській владі у придушенні протестів.
Лукашенко 23 вересня обійняв, як він вважає, посаду президента. Уперше в історії Білорусі церемонії інавгурації не анонсували і не транслювали на телебаченні. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.
Євросоюз 2 жовтня увів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС запровадив санкції проти Лукашенка і ще 14 білоруських посадовців. До санкцій приєдналася Україна. 17 грудня ЄС увів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи стосувалися 29 осіб і сімох організацій.
