Він зазначив, що "якщо найпотужніша країна світу вирішує вийти з міжнародної організації, то я думаю, що угорський уряд діяв би обережно, якби зважував, чи не варто йому зробити цей крок".
Також Гульяс уточнив, що Будапешт може дійти висновку про недоцільність цього кроку або ухвалити інше рішення, але питання потребує детального аналізу.
Після заяви Угорщини віцеспікер Держдуми Росії Петро Толстой у Telegram також висловив намір переглянути участь країни у ВООЗ.
Контекст
Трамп на посаді президента США 2020 року неодноразово звинувачував ВООЗ у неефективності й "зацикленості на Китаї". 18 травня він поставив організації ультиматум: США зупинять фінансування ВООЗ, якщо вона не доведе за місяць, що під час спалаху коронавірусу в Ухані не допомагала китайській владі приховувати небезпеку від усього світу.
У ВООЗ відкидали звинувачення Трампа. Генеральний директор організації Тедрос Адханом Гебреєсус закликав світових лідерів не політизувати питання коронавірусу. Він сказав, що США й Китай мають об'єднатися в боротьбі із цим небезпечним ворогом. ЄС обіцяв профінансувати Всесвітню організацію охорони здоров'я замість США.
У липні того самого року Трамп повідомив ООН про вихід із ВООЗ, рішення мало набути чинності 6 липня 2021 року.
20 січня наступний президент США Джо Байден скасував ініціативу Трампа про вихід із ВООЗ. Це рішення стало одним із перших, які ухвалив Байден із моменту його інавгурації, котра відбулася всього за кілька годин до цього.
Повторне рішення Трампа про вихід США з ВООЗ означає, що Вашингтон припинить усі фінансові внески на роботу організації за 12 місяців, зазначило Reuters. США є найбільшим донором ВООЗ. Згідно з повідомленням Time, бюджет організації 2024–2025 років – $6,9 млрд. Як зазначають на сайті ВООЗ, розмір внесків США до бюджету – майже $1 млрд, а Аргентини – $8,25 млн.
5 лютого про вихід країни зі Всесвітньої організації охорони здоров'я заявила Аргентина.