На новій рожевій банкноті зображено віньєтку мечеті Джаме IX століття в Йезді, а на звороті – цитадель Бам, якій 2,5 тис. років. Тепер це найбільша банкнота в обігу – попередню, номіналом у 5 млн ріалів, запровадили на початку лютого. 10 млн ріалів – це лише $7.
Цього тижня банки почали видавати нові купюри, однак у багатьох відділеннях і банкоматах готівка швидко закінчилася. Жителі Тегерана повідомляють про довгі черги й ліміти на зняття грошей через побоювання, що електронні платіжні системи можуть працювати з перебоями.
Центробанк Ірану заявив, що випуск нової банкноти має полегшити доступ населення до готівкових. При цьому влада наголошує, що основними інструментами розрахунків, як і раніше, є банківські картки, мобільний та інтернет-банкінг.
Додатковий тиск на фінансову систему спричинила війна: удари по інфраструктурі посилили тривогу серед населення й бізнесу.
Економіка Ірану й до цього перебувала під сильним тиском через санкції США, падіння нафтових доходів, високу інфляцію і девальвацію ріалу. За даними іранського статистичного агентства, річна інфляція до 19 лютого становила 47,5%, а зростання цін на продукти й напої перевищило 105%.
На тлі кризи влада й далі здійснює грошову реформу: із 2019 року нові банкноти друкують у перехідному форматі, а в листопаді ухвалили закон про видалення чотирьох нулів з ріалу протягом п'яти років.