+10 Київ
Представник ЄС із питань зовнішньої політики і політики безпеки Петер Стано 4 грудня у Twitter розкритикував рішення білоруського суду позбавити найбільше опозиційне видання країни TUT.BY статусу ЗМІ.
Він підкреслив, що видання має бути можливість для подання апеляції.
"Відкликання статусу TUT.BY – це останній крок у відкритому переслідуванні журналістів і незалежних ЗМІ. Це треба припинити. Право на апеляцію TUT.BY має бути повністю дотримано, а статус має бути відновлено", – написав Стано.
Крім цього, він закликав звільнити всіх ув'язнених у Білорусі журналістів.
#Belarus : Revocation of @tutby 's status is latest move in blatant crackdown on #journalists & free media. It must stop. https://t.co/wqWHMb03w3 's right to appeal must B fully respected & status should B restored. * Calls for release of all imprisoned journalists incl K. Barysevih
- Peter Stano (@ExtSpoxEU) December 4, 2020
3 грудня стало відомо, що в Економічному суді Мінська розглянули справу за позовом міністерства інформації Білорусі проти видання TUT.BY, яке вимагало позбавити його статусу ЗМІ. Суд задовольнив позов міністерства.
Гендиректорка TUT.BY Людмила Чекіна зазначила, що рішення суду не стало для неї несподіванкою і вона подаватиме апеляцію.
Розгляд справи про позбавлення видання статусу ЗМІ почали у вересні. Тоді міністерство інформації Білорусі ухвалило рішення тимчасово припинити випуск мережевого видання TUT.BY – із 1 жовтня до 30 грудня 2020 року.
Статус ЗМІ дає журналістам можливість на законних підставах перебувати в районах збройних конфліктів або надзвичайних ситуацій, на масових заходах, у місцях інших суспільно важливих подій і передавати звідти інформацію. Без цього статусу працівників видання, присутніх на мітингах, прирівнюватимуть до їхніх учасників.
За даними платформи SimilarWeb, TUT.BY є найпопулярнішим ЗМІ в Білорусі. TUT.BY активно висвітлює масові акції протесту, які тривають у Білорусі від 9 серпня, коли відбулися вибори президента країни. За офіційними даними, перемогу в них здобув на той момент президент Олександр Лукашенко, за якого проголосувало 80,1% виборців (він керує країною з 1994 року). Друге місце з 10,1% голосів посіла опозиціонерка Світлана Тихановська. Водночас альтернативні екзитполи засвідчили протилежну картину – впевнену перемогу Тихановської.
Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі та водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми і поранення. За офіційними даними, загинуло четверо учасників мітингів. За даними Тихановської, загиблих восьмеро.
Лукашенко 23 вересня обійняв посаду президента. Уперше в історії Білорусі церемонії інавгурації не анонсували і не транслювали по телебаченню. Низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія, не визнала інавгурації Лукашенка.
Євросоюз 2 жовтня ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів. 6 листопада ЄС ввів санкції проти Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі, та ще 14 білоруських чиновників. До санкцій долучилася Україна.
