Як зазначають науковці, на пластикових поверхнях середній час виживання вихідного штаму та варіантів "Альфа", "Бета", "Гамма" й "Дельта" становив 56 годин, 191,3 години, 156,6 години, 59,3 години та 114,0 години відповідно. "Омікрон" же живе на пластику 193,5 години.
На зразках шкіри середній час виживання вірусу становив 8,6 години для вихідної версії, 19,6 години для "Альфа"-версії, 19,1 години для "Бета"-версії, 11,0 години для "Гамма"-версії, 16,8 години для "Дельти" та 21,1 години для "Омікрону".
Водночас на шкірі всі варіанти було повністю інактивовано за 15 секунд після впливу дезінфекційних засобів для рук.
Контекст
Спалах коронавірусної інфекції виник наприкінці 2019 року в Китаї. 11 березня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров'я (ВООЗ) оголосила поширення коронавірусу пандемією.
У листопаді 2021 року в ПАР виявили новий варіант коронавірусу B.1.1.529, який має велику кількість мутацій, що викликають занепокоєння. ВООЗ дала йому назву "Омікрон". Станом на 22 грудня "Омікрон" було підтверджено у 110 країнах.
Наразі штам "Омікрон" стає домінантним у світі. За прогнозом ВООЗ, за кілька тижнів "Омікроном" може заразитися більше ніж половина населення Європи.
Головний інфекціоніст США Ентоні Фаучі вважає, що "Омікрон" заразніший за інші варіанти коронавірусу, але менш небезпечний. У ВООЗ також зазначали, що "Омікрон" викликає менш тяжке захворювання на COVID-19, ніж "Дельта".
В Україні перший випадок зараження "Омікроном" підтвердили у середині грудня.